Перенесення запуску еАкцизу є виправданим управлінським рішенням, а запускати систему навіть із найменшими ризиками, що вона не запрацює, — політично безвідповідально. Про це в інтервʼю розповів заступник міністра цифрової трансформації з питань впровадження цифрових реформ Олександр Закусило, який обіймає цю посаду з травня 2026 року.
У Мінцифрі він працює з 2020 року, а до нового призначення відповідав за електронні реєстри й дані. Серед напрямків, важливих у його новій роботі, він називає підтримку цифрових реформ: еАкциз, еСуд і еНотаріат. За його словами, цифровізація — це не окрема сфера, а «парасолька» й каталізатор розвитку для всіх інших галузей.
Закусило пояснив, що робота міністерства складається з кількох треків. Перший — упровадження самих реформ: спершу формується візія, яка потім закладається в нормативно-правові акти, тобто йдеться про зміну правового поля. Другий — формування політик, що визначають, як мають працювати державні системи, як у них оброблятися дані та як ці дані мають обмінюватися між собою; це більш інфраструктурний напрям. Третій — мережа CDTO, яка дозволяє імплементувати реформи й політики на горизонтальному рівні, зокрема в регіональній цифровізації та в центральних органах виконавчої влади.
Окремо заступник міністра зупинився на проєкті «цифрового дашборда» країни. За його словами, це насправді експеримент: усі говорять про принцип ухвалення рішень на основі даних, але на практиці збір потрібних даних часто триває довше, ніж час, за який необхідно ухвалити управлінське рішення. Через це посадовцям доводиться спиратися на власний досвід та експертні оцінки.
Щоб мати можливість оперативно збирати обʼєктивні дані, і виникла ідея такого дашборда. Зараз вона зафіксована в постанові Кабінету Міністрів, і міністерство фактично розробляє MVP продукту, який дозволить поєднати дані з реєстрів для формування аналітичних дашбордів. У першому MVP, який планують підготувати до 100 днів роботи уряду, тобто до 24 жовтня, хочуть узяти показники, що стосуються готовності країни пережити складний осінньо-зимовий період, і забезпечити безперервність надання важливих державних послуг.
Через чутливість цих даних вони не будуть публічними, а призначатимуться винятково для посадовців на рівні уряду. Якщо дашборд буде затребуваний, його розвиватимуть далі й поступово підключатимуть реєстри, спираючись на метрики, щоб кожен урядовець міг обрати свою нішу й працювати. Перевагою продукту Закусило назвав можливість робити кроссекторальні дашборди, хоча орієнтуватимуться на потреби замовника, яким зараз є уряд.
Відповідаючи на питання про безпеку роботи з таким масивом даних, заступник міністра зазначив, що йдеться про статистичні метрики, а звʼязок між людиною та конкретними даними розривається. Система знеособлення даних закладається ще на етапі архітектурного планування, тому таких загроз не очікують. Водночас системи захищаються на рівні даних і на рівні інфраструктури: ДП «Дія» виступає адміністратором за певним фреймворком, а знеособлення відбувається ще на стороні власника даних.
Постанова також передбачає відкриття публічного інтерфейсу для українців, але остаточне рішення залежатиме від фідбеку, адже будь-який державний проєкт — це бюджетні кошти. У міністерстві вже бачать перспективи в рішеннях, ухвалених на основі статистичних даних: це забезпечуватиме раціональніше використання бюджетних коштів і оперативнішу реакцію на потреби громадян і бізнесу.
Щодо закритих реєстрів Закусило нагадав, що останні 15 років Україна будувала екосистему державних реєстрів і систем на прозорості та підзвітності, щоб громадянин міг зібрати дані з першоджерела й самостійно їх проаналізувати, а не довіряти лише державним дашбордам. Команда відкритих даних працює понад 10 років, і її інституційність збереглася попри зміну складу.
Для визначення, що саме варто залишити прихованим, застосовують методологію трискладового тесту: що захищаємо, закриваючи інформацію; яка конкретно буде шкода від її розголошення; чи ця шкода важливіша за суспільний інтерес знати цю інформацію. Заступник міністра наголосив, що завершення бойових дій не знімає всіх ризиків, а інструмент відкриття даних потрібно ще доопрацьовувати, щоб зрозуміти, які формати публікації будуть безпечними в майбутньому.
Він також зауважив, що у відповідь на початок військових дій держава приховала частину даних, але «інтернет памʼятає все»: деякі дані могли відстежуватися раніше й залишатимуться актуальними, адже кардинально не змінюються. Зараз те, що стосується оборонних підприємств, хочуть виокремлювати й приховувати.
7
