Українська оборонна компанія Vyriy Industries будує свій розвиток із розрахунку на те, що війна може тривати ще 2-2,5 роки. Про це керівник компанії Олексій Бабенко розповів під час панельної дискусії на конференції Technovation, де побували журналісти DOU. Водночас він вважає, що частині оборонних виробників уже зараз варто розглядати експорт і вихід на цивільні ринки.
За словами Бабенка, компанія орієнтується на російські плани фінансування війни. «Ми собі плануємо з розрахунку на десь 2-2,5 роки, тому що ми бачимо документи, як росія планує війну, як росія планує фінансування. Бо все ж, в принципі, йде від грошей», — зазначив він. На його думку, росія вже передбачила кошти на продовження війни і навряд чи відмовиться від цих витрат. За такого сценарію українським виробникам, продукція яких потрібна війську, не варто поспішати з переорієнтацією на цивільні технології.
Головним завданням оборонних компаній, за словами Бабенка, має залишатися забезпечення фронту. Водночас українська економіка потребує експорту та надходжень, тому компаніям, чиї розробки не мають масового застосування на війні, варто шукати замовників за кордоном або виходити на цивільні ринки. Йдеться, зокрема, про технології подвійного призначення, які можна використовувати і для військових, і для цивільних потреб. Такий підхід, на його думку, дозволить виробникам розвиватися і водночас підтримувати економіку. Сама Vyriy Industries поки не планує переходити на цивільні розробки і надалі зосереджуватиметься на потребах війська. «На жаль, просто займаючись війною, цю війну не виграти. Треба ще, щоб економіка в нас не замерзла», — додав він.
Окремо Бабенко розкритикував митні та податкові правила для виробників компонентів. За його словами, нині вони створюють перевагу для імпорту готових деталей, а не для їхнього виробництва в Україні. Він пояснив це на прикладі польотного контролера, електронної плати, що керує роботою дрона: «У нас, коли ми імпортуємо польотний контролер з Китаю, ми не платимо мито і не платимо ПДВ. Коли ми виробляємо польотний контролер в Україні, на все, що ми завозимо для польотного контролера, ми платимо мито і платимо ПДВ».
Бабенко заявив, що вклав значні кошти у виробництво компонентів для дронів, однак вважає, що державна політика заважає розвитку цього ринку. Він також звернув увагу на складність, пов'язану з тим, що однакові електронні деталі використовують як у військовій, так і в цивільній техніці. Мікросхема для польотного контролера може застосовуватися і в світловій панелі, а конденсатори — у багатьох інших пристроях. Тому, на його думку, на митниці практично неможливо визначити, для якого саме виробу імпортують кожну деталь, а це ускладнює запровадження окремих пільг для виробників дронів.
10
