Україна щонайменше тричі випробувала системи екзоатмосферного перехоплення, призначені для знищення балістичних ракет у ближньому космосі. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на британське видання The Guardian. За словами співрозмовників видання, Київ вважає такі засоби пріоритетом у відповідь на зростання загроз з боку Росії, і саме вони можуть стати одним із ключових елементів протиракетного захисту країни.

Головним викликом названо балістичну ракету «Орешник». За даними матеріалу, Росія використовувала такі ракети щонайменше тричі. Їхня особливість полягає в тому, що бойова частина може розділятися на кілька окремо керованих боєголовок. Це ускладнює перехоплення на нижніх ділянках траєкторії, тож українські розробники зосереджуються на атаці цілей ще в ближньому космосі, де вони рухаються іншим шляхом і не розділилися на окремі елементи.

Окрему загрозу, за оцінкою співрозмовників видання, становить російська мережа швидкого розгортання супутників «Рассвет». Її розглядають як засіб, здатний впливати на космічний простір, у якому діють українські та партнерські системи. Тому, за словами опитаних, Україна має власні засоби протидії в космосі, а не лише покладається на чужі супутникові сервіси, які можуть бути обмежені або недоступні в критичний момент.

Саме тут ідеться про диверсифікацію. Київ дедалі менше хоче залежати від американських систем, зокрема від супутникового інтернету Starlink. Нещодавно доступ до Starlink був предметом спірних обмежень, що, за даними матеріалу, стало додатковим аргументом на користь власних рішень. Йдеться не лише про технічну, а й про політичну залежність, адже рішення щодо доступу можуть ухвалювати зовнішні постачальники.

Федір Вениславський, який згадується у матеріалі, заявив, що системи екзоатмосферного перехоплення є пріоритетними. Водночас він зазначив, що плани щодо серійного виробництва поки не підтверджені. Фінансування назване серйозною перешкодою, особливо в умовах воєнного часу, коли бюджетні пріоритети конкурують між собою, а кошти на оборону та відновлення потребують постійного балансування.

Паралельно Україна створює власне супутникове угруповання. Першим тестовим супутником став «Обрія Нано», запущений у співпраці з данською компанією GomSpace. За повідомленнями, заплановану мережу можна буде розширити приблизно до 245 супутників. Така мережа мала б забезпечити незалежний зв’язок і спостереження, а також створити базу для протидії в космосі, яка не залежить від рішень зовнішніх сервісів.

Пов’язаний із цим напрям і розробки ракетних та протиповітряних систем. Президент Володимир Зеленський заявив, що балістична ракета FP-9, здатна досягти Москви, має бути представлена восени 2026 року. Компанія Fire Point, за згаданими даними, прискорює розробку системи протиповітряної оборони, а її протибалістична версія має з’явитися цього року. Ці плани, однак, поки залишаються без остаточного підтвердження виробничих термінів, а їхня реалізація залежатиме від фінансування та темпів випробувань.

3Перегляди

Мирослава Бережна

Автор

Міжнародна оглядачка

Мирослава Бережна працює з темами суспільства, політики, економіки та щоденних новин. У редакції STX відповідає за перевірку фактів, контекст і зрозуміле пояснення подій для читачів.