Президент України Володимир Зеленський заявив, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Нью-Йорку не було вимоги припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Про це він сказав, коментуючи закиди американської сторони щодо зростання світових цін на дизельне пальне.
За словами Зеленського, українська сторона не отримувала від Трампа прямої вимоги відмовитися від атак на російські НПЗ. Водночас президент пояснив, чому Київ не готовий припиняти ці удари: вони є частиною протидії російській агресії та мають на меті обмежити ресурси, які Росія використовує для ведення війни.
Останніми тижнями адміністрація Трампа звинувачувала Україну в підвищенні світових цін на дизель. У ЗМІ також з'являлася інформація, що президент США нібито просив Володимира Зеленського не бити по російських нафтопереробних заводах. Український президент наголосив, що життя людей є дорожчим за будь-які економічні коливання, і саме тому питання безпеки залишається пріоритетом.
Зустріч Зеленського та Трампа відбулася 22 вересня в Нью-Йорку. Закрита частина переговорів тривала близько 40 хвилин. Під час зустрічі український президент висловив сподівання, що очільник Білого дому допоможе завершити війну в Україні до зими. Також Зеленський заявив, що готовий зустрітися з правителем РФ Володимиром Путіним і що Трамп може допомогти організувати тристоронню зустріч.
Зі свого боку, Дональд Трамп заявив, що в разі потреби готовий застосувати «закон Грема», який стосується санкцій проти Росії. Крім того, він закликав Путіна завершити війну проти України. Прибуваючи на засідання, Трамп ненадовго зупинився біля журналістів і відповів на питання щодо того, яке послання він має для Путіна: «Поклади край війні!» — коротко сказав американський президент.
Тим часом у Кремлі заявили про відсутність передумов для виходу на «мирний трек» переговорів щодо закінчення війни. Прессекретар російського правителя Дмитро Пєсков знову повторив, що Зеленський міг би приїхати домовлятися до Москви. За його словами, Кремль начебто залишається «відкритим до мирних переговорів», а Путін сказав, що Зеленський, якщо хоче, може приїхати до Москви, і необхідні гарантії безпеки йому будуть надані. Водночас у Кремлі вважають, що проводити зустріч на найвищому рівні до виконання роботи на експертному рівні недоцільно.
Окремо на міжнародному порядку денному постало питання санкцій проти російських олігархів. 22 вересня ЄС офіційно скасував санкції проти Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Президент України Володимир Зеленський і глава МЗС Андрій Сибіга одразу висловили свою незгоду з цим рішенням. Згодом стало відомо, що Київ запропонує ЄС новий підхід у питанні тиску на поплічників російського диктатора Володимира Путіна.
Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс уперше пояснив рішення щодо Усманова та Фрідмана. За його словами, Латвія намагалася заблокувати зняття санкцій, однак у Євросоюзі її поставили перед складним вибором. Кулбергс зазначив, що питання продовження санкцій проти РФ потрібно було вирішити так, щоб Рига не опинилася наодинці з цією проблемою. Він також висловив здивування позицією Литви та Естонії, які вже погодилися на виключення олігархів із санкційного списку. «Вибір був жорстким: або зовсім погана ситуація, або просто погана», — сказав прем'єр. За його словами, Латвія фактично була змушена обрати — зняти санкції з двох осіб чи з 2600. Кулбергс наголосив, що Рига не змінила своєї позиції та не підтримала рішення, але була змушена утриматися замість того, щоб проголосувати проти.
4
