Президент Білорусі Олександр Лукашенко визнав, що країна не має достатньої кількості калійних солей, щоб задовольнити запити президента США Дональда Трампа на ці критично важливі добрива. Про це повідомляє POLITICO. Заява прозвучала на тлі активного обговорення можливої «великої угоди» між Вашингтоном і Мінськом, яка могла б змінити структуру світового ринку добрив.
За даними видання, американська сторона також зверталася до України з проханням відкрити свою територію для транзиту білоруських експортних вантажів. Однак Київ відмовився надавати такий дозвіл. Це рішення ускладнює логістику постачання калію на світові ринки, адже традиційні маршрути через українські порти залишаються недоступними.
Раніше Трамп публічно заявляв про намір купувати білоруські добрива замість канадських, що викликало жваву реакцію як в економічних, так і в політичних колах. За даними ЗМІ, американський лідер уже почав купувати білоруський калій, хоча Лукашенко тепер стверджує, що його немає в достатній кількості. Така суперечність ставить під сумнів реалізацію анонсованої угоди.
Ситуація викликала реакцію в Литві, яка уважно стежить за спробами Білорусі обійти санкційні обмеження. Литовська сторона вже відреагувала на анонсовану Трампом угоду, висловивши занепокоєння можливими наслідками для регіональної безпеки та економічної стабільності. Вільнюс наголошує, що будь-які домовленості з Мінськом не повинні підривати санкційний тиск на режим Лукашенка.
Експерти зазначають, що калійні добрива є одним із ключових експортних товарів Білорусі, і саме тому вони перебувають під міжнародними санкціями. Відмова України від транзиту фактично позбавляє Мінськ одного з небагатьох доступних маршрутів для постачання продукції на зовнішні ринки. Водночас США шукають альтернативні джерела добрив, щоб знизити залежність від канадських постачальників.
Наразі невідомо, чи зможе Білорусь знайти інші шляхи для експорту калію та чи вдасться Вашингтону й Мінську досягти остаточної домовленості. Заяви Лукашенка про нестачу добрив можуть свідчити про намагання перекласти відповідальність за зрив угоди на зовнішні обставини. Водночас відмова Києва від транзиту підкреслює, що політичні суперечності продовжують безпосередньо впливати на глобальні ланцюги постачання.
4
