Заступник верховного командувача збройних сил НАТО Джон Стрінгер заявив, що лише Україна має право вирішувати майбутнє своїх суверенних територій. Про це він сказав в інтерв'ю телеканалу Euronews, відповідаючи на питання про тиск із боку партнерів, які нібито вимагають від Києва поступитися частинами Донецької та Луганської областей.

Стрінгер також висловив сумнів, що Кремль відмовився від максималістських цілей, які Москва декларувала у 2022 році. За його словами, Володимир Путін очікував змінити архітектуру європейської безпеки, але прорахувався. Посадовець наголосив, що російська агресія не лише не досягла поставлених цілей, а й призвела до консолідації західних країн навколо України. Саме тому, за його оцінкою, будь-які спроби нав'язати Києву територіальні поступки суперечили б логіці, яка вже довела свою неефективність.

Окремо Стрінгер високо оцінив українські удари по російських НПЗ та об'єктах паливної інфраструктури. Він вважає, що союзники мають вітати такі успіхи, оскільки вони обмежують економічні можливості Росії фінансувати війну. Водночас, за даними джерел, президент США Дональд Трамп нібито закликав Київ припинити атаки на НПЗ через зростання цін на енергоносії. Таким чином, питання ударів по російській енергетиці стало точкою напруження між логікою оборони України та економічними міркуваннями частини партнерів.

Ці заяви прозвучали на тлі переговорів в Абу-Дабі, в яких беруть участь представники України, Росії та посадовці НАТО. За інформацією джерел, російська делегація на другий день переговорів відмовилася обговорювати припинення вогню, питання територій, енергетики та Чорного моря. Після цього фокус перемовин, за повідомленнями, поступово змістився на майбутню архітектуру європейської безпеки після завершення війни. Це свідчить про те, що сторони починають розглядати довгострокові рамки безпеки, навіть без прогресу в найболючіших питаннях сьогодення.

Український делегат Рустем Арахамія назвав переговори складними, пославшись на директиви, які, за його словами, російська сторона отримує від свого керівництва. Це пояснює, чому делегація з Москви, за його оцінкою, мала обмежені повноваження для компромісів. Після закінчення зустрічей у Абу-Дабі з'явилися повідомлення про можливий великий обмін полоненими, однак деталі поки не підтверджені офіційно. Такі обміни традиційно є одним із небагатьох напрямів, де сторони здатні домовитися навіть за відсутності прориву в політичних питаннях.

Окремо йдеться про військову співпрацю з Чехією. Чеська Республіка може передати Україні 16 навчальних літаків L-39 Skyfox, які планується використовувати для перехоплення дронів. Раніше Прага підтвердила поставку чотирьох машин, ще дванадцять перебувають на етапі попередньої домовленості. Ці літаки, які раніше використовувалися як навчальні, тепер могли б отримати нову роль у захисті повітряного простору від ударних безпілотників, що є актуальною потребою для української армії.

18Перегляди

Кирило Демченко

Автор

Кореспондент

Кирило Демченко працює з темами суспільства, політики, економіки та щоденних новин. У редакції STX відповідає за перевірку фактів, контекст і зрозуміле пояснення подій для читачів.