Російські силовики в окупованому Криму утримували в одиночній камері та, за даними колег і правозахисників, призвели до смерті 44-річну харків'янку Олександру Казаровицьку, співзасновницю мовної школи «Професіонал» і директорку з навчання. Окупаційна влада стверджує, що жінка наклала на себе руки, однак її колеги відкидають таку версію і звинувачують у її смерті Росію.

Казаровицька жила переважно в Харкові, де працювала в мовній школі разом із співзасновниками закладу. Її родина має військове коріння, а сама вона не була пов'язана з окупованими територіями. Літом 2026 року вона поїхала до окупованого Криму, щоб допомогти батькам переїхати. Після повномасштабного вторгнення батьки вирішили остаточно перебратися до Туреччини, і переїзд потребував її участі. Вона залишила чоловіка Олексія та доньку Алісу, які в Харкові чекали на її повернення.

У липні 2026 року російські силовики затримали Казаровицьку в Севастополі. Причиною, за інформацією, якою володіють джерела, стало її листування з волонтером, яке тривало ще з початку повномасштабного вторгнення. Жінку перевели до сімферопольського слідчого ізолятора, де вона провела близько трьох місяців в одиночній камері. Окупаційна влада не розкрила, у чому її обвинувачують, а справа очікувала на розгляд у суді. Тривалий час без доступу до адвоката та без відомостей про процесуальний статус ув'язнена залишалася ізольованою від рідних.

Окупанти повідомили, що смерть Казаровицької зафіксовано 25 жовтня. За їхньою версією, вона скоїла самогубство. Поховали жінку в Севастополі приблизно 4 листопада. Точна дата поховання в різних медіа вказана неоднаково, тож остаточної ясності щодо цього немає.

Незалежного підтвердження причин смерті наразі немає, як і незалежних журналістських матеріалів про обставини, за яких вона сталася. Колеги з харківської школи та правозахисні організації не погоджуються з офіційною версією і вважають відповідальною за загибель жінки російську сторону. Їхня позиція ґрунтується на тому, що людина, яка провела три місяці в ізоляції без зв'язку із зовнішнім світом і без рішення суду, опинилася в умовах, які самі по собі створювали загрозу для її життя і здоров'я.

Справа Казаровицької вписується в ширший контекст. За даними ООН, щонайменше 438 українців загинули в російському полоні. Катування і жорстоке поводження описують як системну державну політику Росії щодо українських цивільних і військових, які опинилися у її руках. Випадок харківської освітянки стає ще одним свідченням того, як цивільні особи, затримані через листування чи громадянську позицію, потрапляють у систему, де їхні права практично не захищені.

8Перегляди

Лілія Довженко

Автор

Журналістка

Лілія Довженко працює з темами суспільства, політики, економіки та щоденних новин. У редакції STX відповідає за перевірку фактів, контекст і зрозуміле пояснення подій для читачів.