Українсько-естонська технологічна компанія Haydamax OÜ, зареєстрована в Естонії, у листопаді оголосила про початок розробки біонічного протеза кисті. Цільова ціна виробу — до 100 євро, що значно нижче від вартості сучасних біонічних протезів, які зараз коштують десятки тисяч євро. Проєкт веде Oxogent Laboratory, робоча назва розробки — H-MUSCLE.
Ключова відмінність проєкту полягає в механізмі руху. Замість електричних двигунів і редукторів, які традиційно використовують у протезах, розробники планують застосувати гідравлічні штучні м’язи. Вони належать до типу McKibben, який винайшов американський фізик Джозеф Маккіббен у 1950-х роках. Такий м’яз є переплетеною еластичною трубкою: під тиском рідини вона розширюється і скорочується, створюючи рух. Саме цей принцип дозволяє відмовитися від громіздкої електромеханічної частини, яка зазвичай збільшує вагу і вартість протеза.
Для імітації роботи справжніх м’язів розробники пропонують так звану м’язову сітку — пучки тонких волокон, обгорнуті навколо штучних кісток. Частину волокон планують вивести в передпліччя, щоб забезпечити більший хід руху. Керування передбачає координацію груп каналів, а не окремих каналів, що має спростити роботу механізму і зменшити кількість складних елементів управління.
На поточному етапі проєкт існує лише як цифрова модель. Фізичного прототипу ще немає. Модель включає кістки, суглоби і близько 40 каналів для м’язів. Пози для тестування взяли з відкритого набору даних: 22 людини, які виконують 26 повсякденних завдань. Такий підхід дає змогу перевірити, як конструкція поводиться в типових ситуаціях, ще до виготовлення першого зразка. Основну увагу зосереджено на великому пальці, рухливості долоні, точності захвату та роботі з дрібними предметами, адже саме від цих функцій найбільше залежить повсякденна користь протеза.
Перший етап розробки оцінюють приблизно в 1,5 млн євро. Роботи мають проводити в лабораторії в Німеччині. Найближчі кроки — створення й випробування мініатюрних м’язів, складання конструкцій та вирішення питань живлення і керування. Жодних термінів появи прототипів або серійного випуску команда поки не оголосила.
Найбільшим технічним викликом розробники називають компактну та недорогу систему подачі рідини, контроль тиску і координацію м’язів. Надійність, безпеку та можливість масового виробництва поки не оцінено. Також варто розуміти, що 100 євро — це інженерна мета, а не підтверджена роздрібна ціна. Остаточна вартість, склад комплектуючих і витрати на медичне підбір та адаптацію протеза поки невизначені, тож реальна сума для пацієнта може відрізнятися від цільової.
Мотивацією проєкту стало різке зростання потреби в протезах в Україні через російське вторгнення. Це зробило питання доступності особливо гострим: велика кількість людей потребує протезування, а сучасні рішення залишаються надто дорогими для більшості. Доступність такого виробу команда подає одночасно як медичне і соціальне завдання, адже від ціни залежить, чи зможуть пацієнти отримати функціональний протез без тривалого очікування чи непосильних витрат.
5
