Половина працівників, які мають обов’язкові офісні дні, фактично приходить на роботу, але майже не взаємодіє з колегами. Таку картину описує звіт Федерального резервного банку Нью-Йорка про віддалену роботу в офісі, підготовлений економістками Наталією Емануель та Еммою Гарінгтон. Дослідження показує розрив між тим, чого вимагають компанії, і тим, як працівники використовують свої офісні дні на практиці.
Дослідження охопило 1 835 працівників з вищою освітою. Майже половина опитаних, а саме 48,8 відсотка, не мала живої командної зустрічі в останній офісний день. Понад одна сьома респондентів не мала навіть побіжного контакту віч-на-віч з жодним колегою. Водночас 37 відсотків брали участь у віртуальній зустрічі, перебуваючи в одному офісі з іншими учасниками, тобто навіть у приміщенні спілкування часто відбувалося через екран.
Вимоги компаній до присутності в офісі в середньому становлять 3,74 дня на тиждень. Насправді ж працівники ходять на роботу в середньому 2,59 дня на тиждень. Розрив між вимогами і реальною практикою помітний навіть у великих корпораціях. Наприклад, в одній компанії зі списку Fortune 500 лише 63,6 відсотка співробітників дотримуються чотириденного офісного графіка. Тобто формально встановлені правила часто не відображають того, що відбувається щодня.
За даними звіту, час, який працівники проводять поруч із колегами, скоротився до 6,3 години на день порівняно з 7,1 години до пандемії. Тобто після пандемії коротший не лише формат роботи, а й сама тривалість живої взаємодії в робочі дні. Автори пояснюють це насамперед звичкою до віддалених інструментів. Зокрема, йдеться про принцип «One Zoom, All Zoom», коли якщо хоча б один учасник команди підключається онлайн, то онлайн підключаються всі. Таку практику бачили у своїй компанії 45 відсотків опитаних, тож вона є радше правилом, ніж винятком.
Ще одна причина — неузгоджені графіки. Так, 70,6 відсотка працівників мали колег по команді, які в цей день не були в офісі. Це означає, що навіть людина, яка прийшла на роботу, часто не застає тих, із ким має працювати разом. Окремо звіт згадує розпорошені офіси з більшою кількістю локацій, що також ускладнює спільну роботу в одному просторі та розподіляє команди між різними приміщеннями.
Автори звіту зазначають, що роботодавці обережно ставляться до жорстких санкцій за ігнорування вимог щодо повернення в офіс. Побоювання, що працівники можуть піти з компанії або втратити мотивацію, частково пояснює, чому політики присутності часто залишаються формальними. Для порівняння, близько чверті працівників у США досі повністю працюють віддалено, за даними Бюро статистики праці. Отже, повернення до офісів відбувається нерівномірно і далеко не в усіх галузях та компаніях.
Експерти радять компаніям чітко визначати мету офісних днів і планувати їх так, щоб команди справді збиралися разом. Саме спільні зустрічі, а не сама лише фізична присутність, за їхнім висновком, відновлюють зв’язки між колегами та роблять офіс корисним для роботи. Для працівників це означає, що офісний день має мати конкретне завдання, а не бути лише виконанням формальної вимоги.
Джерело: highload.tech
6
