У Києві та інших містах України в понеділок, 20 липня, пʼятий день поспіль тривають масові протести, учасники яких вимагають повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони та звільнити головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського. Акції відбуваються на тлі гострого конфлікту між військовим і політичним керівництвом країни, який призвів до відставки Федорова 15 липня.
За даними «Суспільного», 20 липня люди зібралися в Києві, Миколаєві, Харкові, Івано-Франківську, Львові, Одесі, Черкасах, Луцьку, Полтаві, Чернівцях, Ужгороді та інших містах. Вимоги учасників акцій залишаються незмінними: повернути Федорова на посаду міністра оборони та звільнити головкома Сирського. Протести розпочалися 16 липня, одразу після того, як Федоров публічно заявив, що Сирський поставив йому ультиматум і блокував ініціативи міністерства.
Конфлікт між міністром оборони та головнокомандувачем має глибоке коріння. Як пояснив керівник безпекових програм Центру Глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук, суперечності у військово-політичному керівництві не є несподіванкою, оскільки потенційний конфлікт між цими посадами був закладений ще раніше. Він нагадав, що подібна ситуація виникала у 2020 році, коли конфліктували міністр оборони Андрій Таран і головнокомандувач Руслан Хомчак.
Лакійчук зазначив, що після відмови від радянської системи управління військом Україна почала впроваджувати західну модель, засновану на цивільному демократичному контролі над армією. У такій системі міністр оборони є цивільною особою, яка відповідає за забезпечення війська ресурсами та взаємодію з урядом, тоді як головнокомандувач керує військами та відповідає за проведення операцій. Однак, за словами експерта, у процесі реформування виникла колізія повноважень: головнокомандувач підпорядковується президенту, але частково залежить і від міністра оборони.
«Коли в тебе два начальники, завжди виникає питання: чиї вказівки виконувати, якщо вони суперечать одна одній», — зауважив Лакійчук. Він нагадав, що цю проблему планували усунути ще до початку повномасштабної війни через зміни до законодавства, які мали чітко розмежувати повноваження та відновити принцип єдиноначальності у воєнній сфері. Однак реформа так і не була завершена.
Витоки конфлікту сягають 14 липня, коли Верховна Рада проголосувала за відставку уряду на тлі напруження навколо можливого звільнення міністра оборони Михайла Федорова через його конфлікт із головнокомандувачем. Уже наступного дня Федоров заявив, що залишає посаду. За даними The Economist, причиною стало те, що Федоров домагався усунення Сирського, а проведений ним аудит виявив перевитрати в Міноборони та ЗСУ на 300 млрд грн. Разом із міністром пішли у відставку його радники — Сергій Стерненко та Сергій Бескрестнов (Флеш).
16 липня Федоров публічно розповів журналістам, що Сирський поставив йому ультиматум і блокував ініціативи міністерства, водночас визнавши, що головком «врятував країну» під час оборони Києва у 2022 році. Сирський у відповідь полеміки уникнув, заявивши лише, що зараз потрібно зосередитися на війні. Заява Федорова спровокувала протести: уже 17 липня в Києві на його підтримку зібралися понад 10 тисяч людей, а акції охопили більше десятка міст України та Варшаву.
Організатор протестів, ветеран Дмитро Козятинський, звинуватив Сирського в тому, що той «займається політикою замість фронту, деморалізує армію, саботує реформи», і закликав вимагати відставки головнокомандувача. Того ж дня президент Володимир Зеленський поговорив з обома і пообіцяв рішення щодо армії вже в понеділок. За даними Financial Times, стало відомо, що президент розглядає заміну Сирського саме на тлі цих протестів.
18 липня Зеленський заявив, що провів розмови з ексміністром оборони Михайлом Федоровим та головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським і пообіцяв, що «рішення щодо армії будуть напрацьовані». Того ж дня протести тривали в багатьох містах України. 20 липня Сирський попросив вибачення у Федорова та заявив, що не знав про конфлікт між ними. Того ж дня народний депутат Качура ініціював позачергове засідання Ради, щоб заслухати Сирського і Федорова.
Протести продовжуються, і ситуація залишається напруженою. Експерти зазначають, що конфлікт між міністром оборони та головнокомандувачем є системною проблемою, яка потребує законодавчого врегулювання. Війна триває вже пʼятий рік, змінилися головнокомандувачі, були скандали з міністрами оборони, але проблема так і залишилася невирішеною.
