За даними вооз, йдеться не лише про ціни, хоча саме вартість препаратів називають головним бар'єром — 59% респондентів. А ще 35% дорослих відкладали лікування. Не тому що не хотіли. А тому що не могли собі дозволити. І це, на мій погляд, найважливіше. Бо коли людина відкладає візит до лікаря, вона не просто чекає кращих часів — вона дозволяє хворобі розвиватися. А потім приходить у стаціонар уже з ускладненнями, які коштують дорожче і лікуються складніше. Виходить такий собі замкнений круг: економія на ліках сьогодні обертається дорожчим лікуванням завтра. І платить за це не лише людина, а й система.
Я вивчаю медицину. І коли бачу такі цифри, розумію: проблема не в тому, що лікарі погано працюють. Проблема в тому, що людина іноді просто не доходить до лікаря. Бо боїться рахунку, а не діагнозу. І жодна реформа не матиме сенсу, якщо цей страх залишиться. Можна скільки завгодно говорити про якість послуг і про нові стандарти, але якщо пацієнт на порозі лікарні вже думає, скільки це йому коштуватиме, — розмова про якість стає теоретичною.
На мою думку, доступність — це не лише наявність лікарні поруч чи кількість відновлених корпусів. Це впевненість, що лікування не стане фінансовим ударом для родини. Поки цього немає — красиві цифри у звітах не мають значення. Можна відкрити сто нових відділень, але якщо людина не йде туди, бо не знає, чи вистачить грошей на курс лікування, — система не працює. І це той розрив, який мене турбує найбільше: між тим, що ми будуємо, і тим, що реально відчуває людина.
Я не хочу сказати, що нічого не робиться. Робиться багато. Але мені здається, що ми досі оцінюємо успіх за тим, що легко порахувати, а не за тим, що справді має значення. Бо порахувати корпуси й гривні просто. А порахувати, скільком людям вдалося вчасно отримати допомогу, а скільком — ні, значно складніше. Хоча саме це питання і є головним.
А ви стикалися з тим, що відкладали візит до лікаря через гроші? Напишіть у відповідях — цікаво почути реальні історії, а не лише статистику. Бо за кожною цифрою стоїть конкретна людина, яка одного дня вирішила, що лікування зачекає.
4
