Відсторонення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора України спричинило процесуальну та юридичну кризу в роботі Генеральної прокуратури. Про це заявив народний депутат, перший заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк. За його словами, головною причиною колапсу стала відсутність будь-якої особи з повноваженнями виконувати обов'язки генерального прокурора.
Ситуація загострилася після того, як президент Володимир Зеленський своїм указом відсторонив Кравченка та вніс до Верховної Ради подання про його звільнення. Глава держави закликав народних депутатів підтримати це рішення на голосуванні у вівторок, 15 вересня, наголосивши, що голосів має бути достатньо. «Я його відсторонив своїм указом. Подання на звільнення є в Верховній Раді, я направив. Україна бачила причини для цього і голосів має бути достатньо», — зазначив Зеленський.
Скандал навколо генерального прокурора розпочався на початку вересня. 4 вересня НАБУ і САП заявили про викриття злочинної організації в Офісі генпрокурора, яка, за даними слідства, «кришувала» мережу шахрайських кол-центрів. Того ж дня затримали заступника начальника міжнародного департаменту ОГП Сергія Кропиву. Кравченко заперечив свою причетність до прикриття діяльності кол-центрів, заявивши, що працівника прокуратури, який може бути причетний до справи, відсторонили від посади.
7 вересня Кравченко прокоментував згадки свого імені на оприлюднених плівках, заявивши, що зафіксовані на них розмови «не мають жодного відношення» ані до нього, ані до прокуратури. Після цього, 14 вересня, він підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Пізніше Зеленський вніс до Верховної Ради подання про звільнення генерального прокурора. Тієї ж ночі Кравченко виїхав з України через пункт пропуску на кордоні з Польщею, назвавши це закордонним відрядженням. В Офісі президента заявили, що рішення підписати підозру Кривоносу не було погоджене з Банковою.
Офіс генерального прокурора назвав інформацію про підозру директору НАБУ недостовірною. За даними ОГП, Семен Кривонос не отримував підозру, а відповідні відмітки в Єдиному реєстрі досудових розслідувань уже скасували. У відомстві наголосили, що в межах відповідного кримінального провадження жодній особі не повідомляли про підозру у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. Також зазначили, що правові підстави для повідомлення про підозру були відсутні, а твердження про нібито оголошену підозру були позбавлені юридичного сенсу.
Сам Кравченко у Telegram заявив, що, за його даними, народний депутат Олександр Бакумов навідався до керівництва ДБР та Офісу генпрокурора «з вимогою за будь-яку ціну скасувати повідомлення про підозру Семену Кривоносу». Він наголосив, що процесуальне рішення не скасовується кулуарними домовленостями. «Якщо повідомлення про підозру було належно направлене і це підтверджено відповідними поштовими квитанціями, будь-яка спроба його скасувати або прибрати відомості з ЄРДР матиме ознаки політичного та протиправного втручання», — написав Кравченко. Він додав, що жодне політичне рішення не здатне скасувати докази, а також не звільняє директора НАБУ від обов'язку відповісти перед суспільством «на конкретні запитання щодо власної доброчесності».
Президент Зеленський також наголосив на необхідності «поставити крапку» в історії із шахрайськими кол-центрами в Україні. Він закликав парламент підтримати законопроєкти про жорстку кримінальну відповідальність за такі кол-центри, які вже перебувають у порядку денному. «Я прошу підтримати цю відповідальність», — сказав він.
Таким чином, відсторонення Кравченка не лише загострило політичну ситуацію, а й створило правову невизначеність у роботі Генеральної прокуратури. Відсутність особи, яка має повноваження виконувати обов'язки генерального прокурора, блокує ухвалення ключових процесуальних рішень. Народні депутати мають проголосувати за звільнення Кравченка, щоб розблокувати роботу відомства та відновити нормальне функціонування правоохоронної системи.
