Маршалок польського Сейму Влодзімеж Чажастий 10 серпня заявив, що вступ України до Європейського Союзу має бути пов’язаний із чесною розмовою про історію та визнанням польської оцінки Волинської трагедії. За його словами, європейські цінності передбачають готовність називати геноцид геноцидом.

Заява прозвучала в Щавниці після переговорів із головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Чажастий окремо підкреслив, що підтримує вступ України до ЄС. Тому говорити про повну зміну польської лінії або про відмову від євроінтеграції України наразі немає підстав.

Водночас його слова створюють новий політичний акцент. Формально ЄС не включав Волинське питання до офіційних критеріїв членства. Країна-кандидат має відповідати вимогам демократії, верховенства права, прав людини, ринкової економіки та імплементації законодавства Союзу.

Україна вже проходить цю процедуру. 15 червня було відкрито переговорний кластер «Основи», а 14 липня — «Зовнішні відносини». Отже, процес не перебуває на стадії політичної обіцянки: конкретні переговори вже тривають.

Проте фінальне членство в ЄС потребує одностайності держав-членів. Це робить позицію Польщі практично важливою. Національна історична вимога не стає автоматично загальноєвропейським критерієм, але може впливати на рішення Варшави на окремих етапах.

У липні польський Сейм продемонстрував широку згоду щодо власної історичної кваліфікації. 17 липня 441 депутат підтримав резолюцію на вшанування жертв злочинів українських націоналістів, де використано термін «геноцид». Голосів проти або утриманих не було.

Паралельно в Україні тривали роботи з пошуку й ексгумації останків. Український інститут національної пам’яті повідомляв про дослідження в районах колишніх сіл Острівки та Воля Островецька на Волині. Вони були заплановані з 13 липня до 7 серпня.

Чажастий упродовж 2026 року неодноразово демонстрував підтримку України. У лютому він і Стефанчук підписали в Києві декларацію підтримки вступу України до ЄС. На початку червня спікер говорив, що українське членство є життєвим інтересом Польщі.

Тому нинішня заява виглядає не як скасування попередньої позиції, а як спроба визначити її умови. Польський спікер фактично поєднав стратегічне «так» членству України з вимогою «але» щодо історичної політики.

Він також закликав не допустити подальшого погіршення відносин між суспільствами. За словами Чажастого, необхідно відновлювати довіру і підтримувати прямий канал між парламентами. Він засудив неналежне поводження і з польського, і з українського боку.

На практиці найближчим часом варто стежити за двома речами: чи буде Польща офіційно пов’язувати конкретні рішення в переговорному процесі ЄС із Волинським питанням і які кроки Київ та Варшава погодять щодо ексгумацій, архівів та вшанування пам’яті. Саме ці рішення покажуть, чи залишиться заява Чажастого політичним сигналом або стане жорстким переговорним інструментом.