Лідери країн «Коаліції охочих» зберуться у понеділок, 24 серпня, на зустріч, присвячену посиленню української протиповітряної оборони та новим заходам тиску на Росію. Засідання відбудеться у гібридному форматі: частина учасників буде присутня особисто в Києві, інші долучаться через відеозв’язок.
Співголовами зустрічі виступлять президент Франції Еммануель Макрон, який братиме участь через відеоконференцію, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем. Очікується, що близько десяти європейських посадовців, зокрема президент Європейської ради Антоніу Кошта, перебуватимуть безпосередньо у Києві разом із президентом України Володимиром Зеленським.
Ключовим фокусом переговорів стане захист українського неба. Через нестачу ракет-перехоплювачів Україна залишається вразливою до російських повітряних атак, тому партнери шукатимуть шляхи оперативного постачання засобів ППО. Окрім цього, учасники планують розробити заходи для посилення економічного тиску на РФ та перекриття шляхів фінансування її армії, зокрема через обмеження діяльності «тіньового флоту». Також обговорюватимуть надання гарантій безпеки, які мають сприяти досягненню тривалого та справедливого миру.
Символічно, що засідання відбудеться саме у 35-ту річницю Незалежності України. За даними пресслужби Євроради, Антоніу Кошта підтвердив свою присутність у Києві на зустрічі «коаліції охочих». НАТО на засіданні представлятиме заступниця генерального секретаря Радміла Шекерінська — дистанційно, у відеоформаті.
Раніше з’явилася інформація про те, що міжнародна «Коаліція охочих» ризикує розвалитися через зміну влади у ключових країнах Європи. Зокрема, Велика Британія вже змінила очільника уряду після відставки Кіра Стармера, а президент Франції Еммануель Макрон не зможе балотуватися на наступних виборах. При цьому фаворитом на посаду нового лідера в одній із цих країн називають політика, який висловлює симпатії до Росії.
До цього учасники об’єднання заявляли про намір зміцнити захист українського неба. У липні «Коаліція охочих» узгоджувала суттєве посилення української ППО, що передбачало пошук додаткових ракет для систем Patriot, прискорення постачань SAMP/T та спільне виробництво оборонних систем.
