Політичні баталії навколо переформатування Кабінету міністрів після відставки уряду Юлії Свириденко 14 липня 2026 року продовжують набирати обертів. За підсумками закритого засідання фракції «Слуги народу» 15 липня стало зрозуміло, що посаду міністра оборони готують для нинішнього очільника МВС Ігоря Клименка. Він може стати вже п'ятим керівником оборонного відомства від початку повномасштабного вторгнення.

У державному управлінні не буває просто «поганих» чи «хороших» міністрів — бувають призначення, які або посилюють інституційну спроможність, або руйнують її через невідповідність викликам часу. Ця теза якнайкраще описує нинішню кадрову рулетку, яка ризикує паралізувати роботу ключового міністерства у воюючій країні.

За останні 12 місяців Міноборони переживає зміну вже третьої керівної команди. Будь-яка ротація топменеджменту вимагає місяців на аудит, призначення нових очільників директоратів, департаментів та входження в курс справ. Така пауза є неприпустимою розкішшю для держави, яка веде війну.

Головне питання, яке турбує громадянське суспільство: чи не призведе чергова зміна команди до відкату в антикорупційних політиках відомства? Останнім часом була вибудована нова архітектура — конкурентні закупівлі від Агенції оборонних закупівель, збільшення грошового забезпечення та нові контракти, покликані мінімізувати корупційні ризики. Злам цих процесів та повернення до ручного управління контрактами може стати фатальним кроком. Проти цього вийшли тисячі людей із картонками на вулиці Києва, Львова, Одеси, Харкова, Дніпра та інших міст по всій Україні. Рішення президента розкритикувала й Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони.

Відставка поточного керівництва може суттєво загальмувати низку критично важливих ініціатив, які здебільшого зав'язані на цифровізації та довгостроковому плануванні. Серед них — міжнародне партнерство, зокрема укладання нових міждержавних угод у форматі «Drone Deal», запуск спільного виробництва української зброї за кордоном та переговори про ліцензійне виробництво західних зразків, таких як системи Patriot і Aster.

Також під загрозою опиняються інновації та закупівлі — планомірне масштабування екосистеми DOT-Chain Defence, яка дає військовим прямий доступ до виробників, впровадження інновацій та розширення систем малої протиповітряної оборони. Стратегічна безпека передбачає участь у створенні європейської протибалістичної системи навколо проєкту FREYJA. Довгострокове планування включає підготовку багаторічних контрактів та гарантоване фінансування оборонного виробництва на 2027 рік.

Кадрові шторми в Києві вже викликали занепокоєння у західних партнерів, які фінансують довгострокові оборонні програми. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс відверто заявив, що можлива відставка Михайла Федорова стала для нього великою несподіванкою. В ЄС наголошують на тісній співпраці з командою Федорова, завдяки якій вдалося досягти значного прогресу у розвитку далекобійних ударів та масштабуванні оборонного виробництва. За словами Кубілюса, така заміна неминуче викличе в Євросоюзі запитання, оскільки між сторонами вже була налагоджена ефективна взаємодія щодо прозорого використання європейського фінансування.

Чіткої офіційної аргументації щодо причин звільнення не почули навіть народні обранці під час засідання фракції «Слуги народу» 15 липня 2026 року. Однак з кулуарних розмов випливає, що головні проблеми криються у двох площинах. По-перше, це конфлікт у робочих підходах між Михайлом Федоровим та Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. По-друге, нагальна потреба суттєво наростити темпи мобілізації напередодні ймовірних дзеркальних процесів у РФ, які можуть розпочатися восени 2026 року.

Призначення Ігоря Клименка — це ставка на жорстку вертикаль, системний менеджмент та сильний воєнно-адміністративний бекграунд. Він працює в системі органів внутрішніх справ з 1998 року, пройшов шлях до генерала поліції 1-го рангу та є доктором психологічних наук. Повномасштабне вторгнення зустрів на посаді голови Нацполіції, а у 2023 році, після трагічної загибелі Дениса Монастирського, очолив МВС. Як постійний учасник Ставки Верховного Головнокомандувача, він глибоко інтегрований у процеси оборони держави.

Саме управлінський досвід Клименка в МВС демонструє його здатність ефективно вирішувати завдання, які зараз є критичними для Міноборони. «Гвардія наступу» стала успішним кейсом мілітарного рекрутингу — під керівництвом Клименка МВС реалізувало масштабне формування нових штурмових бригад у складі Нацгвардії, Нацполіції та Прикордонної служби. Станом на травень 2023 року було повністю укомплектовано перші 8 бригад, і ця системна рекрутингова кампанія триває і далі.

Клименко вже є ключовою фігурою у забезпеченні оборонних спроможностей країни завдяки суттєвому розширенню повноважень Національної поліції в питаннях мобілізації та володіє реальними інструментами для нарощування її темпів. З 2023 року міністр долучений до забезпечення Сил оборони через військові структури МВС — Нацгвардію, ДПСУ, підрозділи особливого призначення. Хоча вони сукупно менші за чисельністю за ЗСУ, цей досвід дає розуміння військової логістики, забезпечення та бойового застосування великих контингентів.

Окремо варто відзначити масштабне гуманітарне розмінування, де продемонстровано здатність координувати складні міжвідомчі процеси. Станом на квітень 2026 року силами ДСНС було успішно очищено майже 200 тисяч гектарів територій. Цей досвід може стати в нагоді при плануванні післявоєнного відновлення.

Таким чином, майбутнє призначення Ігоря Клименка на посаду міністра оборони несе як потенційні переваги у вигляді посилення мобілізаційних зусиль та управлінської вертикалі, так і значні ризики, пов'язані з можливим гальмуванням реформ, втратою довіри міжнародних партнерів та відкатом у антикорупційній політиці. Час покаже, чи зможе новий очільник Міноборони зберегти напрацювання попередників і водночас відповісти на виклики, що стоять перед країною.