Голова Меджлісу кримськотатарського народу Refat Chubarov у своїй колонці доводить, що підготовка до відновлення Криму має починатися вже сьогодні, і першим кроком має стати систематичне знання про півострів. Йдеться про майбутнє врядування, права, мову та культуру, які, на його думку, потребують глибокого вивчення ще до деокупації. Ключове питання, яке він ставить, стосується того, як відновити права кримських татар після десятиліть окупації.
Колонка пов’язана з 50-ю річницею Канадського інституту українських студій. Відповідний захід минулого тижня відбувся в Університеті Альберти в Едмонтоні. Чубаров нагадує, що канадська діаспора в радянські часи створила потужну академічну експертизу щодо України, і саме цей досвід він пропонує взяти за модель для дослідження Криму. За його логікою, від того, наскільки глибоко буде вивчено питання права, управління й повсякденного життя півострова, залежатиме, наскільки швидко й змістовно можна буде відновити правопорядок після звільнення.
Серед конкретних пропозицій — створення Асоціації кримськотатарських студій, про яку обговорюють із 2024 року. Її мета — сформувати міжнародну мережу дослідників, забезпечити фінансування та накопичити знання про Крим. За словами автора, потрібні дослідження з питань права, економіки, екології, водопостачання та права на самовизначення. Ідея такої мережі полягає в тому, щоб рішення щодо майбутнього Криму не ухвалювалися без експертних знань і без участі самих кримських татар. Звідси походить і принцип, який Чубаров вважає базовим: «нічого про нас без нас».
Автор також нагадує, що історія кримських татар існує значно довше за російську агресію 2014 року, і цей аргумент він пропонує доносити до міжнародної аудиторії. Таким чином, йдеться не лише про поточний стан півострова, а й про довгу історію народу, що тривалий час перебуває під тиском. Він зазначає, що кабінет міністрів України 23 лютого 2022 року ухвалив Стратегію збереження та розвитку кримськотатарської мови. Документ передбачає створення державного інституту кримськотатарської мови, культури та історії, який мав би стати центром досліджень і підтримки цієї культурної спадщини.
Чубаров також розповів про роботу над ініціативою «Yollar». Під час робочої зустрічі учасники завершили обговорення концепції мережі дослідників, а її цілі мають бути оприлюднені найближчим часом. За словами автора, саме такі координаційні кроки здатні перетворити загальні заяви про майбутнє Криму на конкретні програми, які можна буде реалізувати після звільнення.
Окремий акцент він зробив на міжнародних контактах. Під час поїздок до Оттави та Торонто Чубаров зустрівся з канадськими парламентарями та громадами. Такі зустрічі, за його словами, мають сприяти розумінню ситуації в Криму та підтримці міжнародних ініціатив, а також формуванню кола експертів, які зможуть працювати над темами права, екології та самовизначення. Важливо, що колонка має характер публіцистичного висловлювання, і в ній не називається конкретна дата деокупації півострова. Її головна думка полягає в тому, що готуватися до майбутнього слід заздалегідь, і базою для цього мають стати систематичні знання.
Джерело: pravda.com.ua
2
