Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що країна не може постачати Україні додаткові системи протиповітряної оборони Patriot. За його словами, Берлін уже передав Україні кілька комплексів Patriot і ракети до них, однак подальші поставки на цьому етапі виключені, адже це призведе до прогалин у самій німецькій обороноздатності. Запаси Німеччини для нових передач, за його оцінкою, вичерпано.
Саме тому Пісторіус закликав інші країни посилити підтримку української протиповітряної оборони. Він наголосив, що це питання стане одним із ключових на засіданні Групи з питань оборонної допомоги Україні, яке відбудеться в середині листопада. Така позиція показує, що тягар забезпечення Києва системами захисту від ракетних і авіаційних ударів дедалі ширше розподіляється між союзниками, а не лежить на Берліні одному.
Міністр також оцінив ситуацію на фронті. За його словами, Росія не може переламати хід війни на свою користь, попри масовані зимові повітряні удари по українській енергетиці та містах. Водночас російські війська, за його оцінкою, не досягають реального просування на лінії фронту. Пісторіус назвав і орієнтовні втрати російської армії, які становлять 30–40 тисяч військових щомісяця. Ці цифри мають вагу в дискусії про те, чи здатна Москва відновити наступальний потенціал без додаткових ресурсів.
Нагадаємо, раніше Пісторіус уже робив несподівану заяву щодо ракет Taurus для України. Тепер його позиція щодо Patriot знову свідчить про те, що питання військової допомоги Києву залишається одним із найчутливіших у німецькій політиці. Для читачів важливо розуміти, що йдеться не про відмову від підтримки як такої, а про конкретне обмеження: Німеччина не виключає допомоги взагалі, але вважає, що нові передачі Patriot зараз непропорційно послабили б її власні сили.
Окремо варто звернути увагу на досвід Фінляндії, яка вивчає можливість спорудження протитанкових загороджень за зразком українських фортифікацій. Про це повідомив фінський командувач Пасі Välimäki, пояснивши, що Росія відновлює свій військовий потенціал. За його даними, російська армія отримує на зберігання танки Т-90, бойові машини піхоти БМП-3 і самохідні гаубиці 2С19. Саме ця динаміка, на його думку, змушує Гельсінкі готувати додаткові інженерні рішення на кордоні.
Фінляндія має кордон із Росією довжиною 1340 кілометрів. Командування занепокоєне тим, що суворий північний клімат може вплинути на міцність таких загороджень, тож їхня довговічність залишається відкритим питанням. Водночас країна має значний мобілізаційний резерв: за оцінками, вона може поставити під зброю близько 280 тисяч військових при населенні 5,6 мільйона осіб. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Фінляндія за два роки перенавчила 60 тисяч резервістів, а реорганізація сухопутних військ триватиме до кінця 2030-х років.
Джерело: rbc.ua
10
