Проведення виборів під час війни несе колосальні ризики для легітимності влади та може призвести до політичного хаосу. Про це заявила голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська в інтерв'ю проєкту РБК-Україна «Не перебивайте!» з Володимиром Куренним.
За її словами, Росія прагне проведення виборів в Україні, щоб максимально підірвати легітимність інститутів влади та створити умови, коли українське суспільство увійде у гострі політичні дебати, але не зможе дійти до визнаного всіма результату. Айвазовська наголосила, що як колишня учасниця мінського процесу добре знає: росіяни завжди розглядали вибори в Україні як ключовий інструмент впливу. До 2014 року вони ефективно вкладали колосальні ресурси у фінансування політичних партій та медіа.
«Володимир Путін якраз дуже хоче виборів в Україні. Він чудово усвідомлює, що це унікальне вікно можливостей», — зазначила вона. Тому, на її переконання, Україна має бути суб'єктною і самостійно визначати умови, за яких перші повоєнні вибори стануть по-справжньому захищеними. Йдеться не лише про організацію, а про те, чи прийме результати суспільство.
Айвазовська категорично висловилася проти електронного голосування, назвавши його найпростішим шляхом для ворога знизити репутацію процесу, хакнути систему або створити інформаційну кампанію про «масові фальсифікації». Голосування поштою, за її словами, також невалідне, адже українська пошта може стати прямою ціллю для атак під час виборів. Найбільш захищена форма — класичне особисте голосування.
Щодо легітимності влади, Айвазовська навела цифри: довіра до президента залишається масштабною — понад 65%. Це дуже високий рівень, особливо як для політика, який фактично вже відбуває свій другий термін. Перед повномасштабним вторгненням рейтинг Володимира Зеленського був приблизно на 25% нижчим, ніж зараз. Легітимність — це визнання суспільством і державними інститутами права особи приймати законні рішення. І з цим в обраних у 2019-2020 роках органів влади проблем немає.
Водночас вона визнала, що з добрим врядуванням та верховенством права в Україні є величезні проблеми. До 2022 року Україна мала високо розвинуту електоральну демократію (понад 8 з 10 у міжнародних рейтингах), але рівень верховенства права і боротьби з корупцією був на рівні 2 балів з 10. Проте вибори під час війни не вирішать цієї проблеми, бо вони апріорі не будуть конкурентними. Влада через правовий режим воєнного стану матиме всі інструменти впливу, а опозиція та нові політичні сили — ні.
На думку Айвазовської, якщо запустити виборчий процес під час війни, можна втратити державу. Вона навела гіпотетичний сценарій: явка складе 10%, або в день голосування відбудуться масовані ракетні обстріли по всій країні. Хтось буде обраний мізерною кількістю голосів, з тотальною недовірою до процесу. «Оце і є шлях до failed state — держави, яка втратила легітимну основу», — підкреслила вона.
Окремо Айвазовська торкнулася підготовки до повоєнного голосування. Парламентська робоча група вже на 65% напрацювала спеціальний закон про перші повоєнні вибори, які мають відбутися мінімум через шість місяців після скасування воєнного стану. Також вона вказала на кадрові дедлайни ключових інституцій: 3 жовтня спливають повноваження ЦВК, а восени-навесні очікується втрата кворуму в Конституційному Суді через закінчення термінів повноважень суддів.
Щодо свободи слова, Айвазовська зазначила, що телемарафон не становить реальної загрози через низькі охоплення, натомість головним викликом є Telegram. Вона також наголосила, що вибори — це лише частина демократії. Щоб вижити, держава має сфокусуватися на реформах та євроінтеграції, де всі дорожні карти вже прописані.
