Європейська комісія має намір спрямувати невикористані кошти оборонної кредитної програми SAFE на спільні проєкти з українською оборонною промисловістю. Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Йдеться про залишок програми, загальний обсяг якої становить 150 мільярдів євро.
За словами єврокомісара з оборони Андрюса Кубілюса, точна сума ще уточнюється, орієнтовно йдеться про 10–20 мільярдів євро. Кошти планують витратити на спільні оборонні розробки України та ЄС, зокрема на систему протиракетної оборони FREYA. Скільки коштів реально залишиться невикористаними, поки невідомо: країни ЄС мають час до кінця жовтня відзвітувати про свої проєкти, і лише тоді стане зрозумілим остаточний обсяг вивільнених грошей. Раніше неофіційно згадувалася цифра близько 10 мільярдів євро.
Рішення викликало здивування та обурення в низці країн-членів. Польща опинилася серед тих, хто розраховував отримати ці кошти для власних оборонних програм. Ще влітку польська влада заявляла, що планує подати заявку на другий етап програми SAFE і отримати ту частину фінансування, яку інші країни не встигли використати. Варшава вже готувала конкретні проєкти для подання.
Тепер ці плани під загрозою. Дипломатичне джерело в Брюсселі поскаржилося журналістці польського радіо RMF FM, що жодних попередніх консультацій із державами-членами щодо цього рішення не було. «Такої розмови з Єврокомісією не було. Наразі саме ми, держави-члени, погашаємо кошти цієї позики, а не Єврокомісія», — заявив співрозмовник.
Суть претензії полягає в тому, що SAFE — це не подарунок, а позика, яку країни ЄС беруть на себе і потім самі виплачують. Тож у деяких столицях вважають, що саме держави, а не Брюссель, мають вирішувати, куди підуть невикористані кошти. За словами джерел у Брюсселі, наразі «це ділити шкуру невбитого ведмедя».
Ситуація ускладнюється тим, що не всі країни ЄС підписали угоди на повну суму виділеного їм фінансування. Італія, наприклад, отримала майже 15 мільярдів євро, але досі не підписала угоду на всю суму — там зважують, як позика вплине на бюджетний дефіцит. Схожа ситуація з Угорщиною, якій виділили приблизно 16 мільярдів євро.
Водночас ЄС налаштований суттєво зміцнити протиповітряну оборону України. Одне з ключових рішень передбачає створення спільної системи ППО на базі проєкту Freyja, доступної та модульної. Крім того, у ЄС захотіли створити Європейську раду безпеки з участю України — про це заявив речник МЗС України Георгій Тихий, додавши, що Київ готовий брати участь у новій структурі.
Також Євросоюз хоче запропонувати Канаді статус першого в історії асоційованого члена блоку. Фон дер Ляєн наголосила, що Європу й Канаду об'єднують спільні цінності.
