У ніч на 14 жовтня термінали супутникового зв'язку Starlink в Україні почали втрачати зв'язок. Йдеться про обмеження військової версії Starlink — тарифу StarShield, призначеного для виконання військових завдань. Спершу перебої виникали під час руху зі швидкістю понад 160 км/год, а в окремих випадках зв'язок зникав уже на швидкості 100 км/год і менше. Згодом джерела серед військових повідомили, що StarShield повністю відключений.

Через це Силам оборони довелося скасувати низку запланованих місій. Майже одразу виникли проблеми з логістикою та постачаннями. Лише ввечері 14 жовтня ексміністр оборони Михайло Федоров заявив, що робота Starlink на швидкості до 160 км/год відновлюється, і залишилося забрати обмеження швидкості для StarShield.

Один день без повноцінного Starlink зумовив низку питань. Що робитимуть військові, якщо супутникового зв'язку не буде? Що буде з далекобійними ударами, перехопленнями та щоденними завданнями на фронті? Які альтернативи та чи є загроза від розгортання російського угруповання супутників?

Обмеження Starlink експерти вважають продовженням риторики США щодо енергетичного перемир'я. 11 жовтня президент США Дональд Трамп одноосібно оголосив так зване енергетичне перемир'я між Україною та росією. Разом з тим він звинуватив Україну в зростанні цін на пальне через удари по російських НПЗ і домовився з путіним про закупівлю російського дизелю. Крім того, США погрожували Україні припинити обмін розвідданими. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що останні ракетні удари росії відбулися без попередження від американських партнерів.

Українських військових не попереджали ні SpaceX, ні американська адміністрація про запровадження обмежень. На думку експертів, Ілон Маск міг піти на це через лояльність до Трампа та державні контракти у США. Крім того, Маск пожертвував майже 300 млн доларів на передвиборчу кампанію республіканців на проміжних виборах до Конгресу США. Тож це може бути не лише питанням політичної лояльності, а й холодного комерційного розрахунку.

Такі односторонні обмеження без узгодження з військовими свідчать про те, що доступ до критичних технологій зв'язку став інструментом політичного впливу, вважає заступник гендиректора компанії з виробництва засобів РЕБ та колишній офіцер Повітряних сил ЗСУ Анатолій Храпчинський. «Сьогодні оператор вводить ліміти за швидкістю, завтра — може повністю заблокувати роботу терміналів у певних географічних квадратах під час чергового раунду кулуарних домовленостей. Будувати систему бойового управління з критичною прив'язкою до комерційного ресурсу, залежного від зовнішніх політичних коливань, неприпустимо для країни, яка воює», — зазначає співрозмовник.

Наразі відомо, що обмеження стосуються саме програми StarShield, яку SpaceX розробляла для національної безпеки, розвідки, спостереження, шифрованого зв'язку та військових місій США та їхніх союзників. Доступ до StarShield Україна отримала у 2024 році за угодою через Європейське командування Збройних сил США. Згодом Ілон Маск у коментарі під дописом Михайла Федорова в соцмережі X зазначив, що системи Starshield належать і контролюються урядом США. Будь-які обмеження щодо швидкості чи використання визначаються військовими США та, зрештою, президентом США. «Starlink — це комерційна послуга, що належить і контролюється компанією SpaceX. Використання Starlink обмежене цивільними або оборонними діями і не може застосовуватися для наступальних військових операцій, оскільки це було б недоречно для комерційної компанії», — написав Маск.

Щоб відповісти на питання про різницю між базовим Starlink і StarShield, варто розібратися в історії та концепції Starlink, каже експерт із супутникового зв'язку, кібербезпеки та мережевих технологій, засновник SkyLinker Володимир Степанець. Спочатку мережа мала лише кілька тарифних планів, які відрізнялися за характеристиками: наприклад, можливістю використовувати зв'язок під час руху, обмеженнями трафіку та іншими параметрами. Згодом SpaceX розділила тарифи для фізичних осіб і бізнесу. Для приватних користувачів пропонували відносно дешеві тарифи, а для компаній — дорожчі, але все ще вигідні порівняно з альтернативами.

«У цей же час SpaceX сформувала бачення, за яким ринок поділяється на B2C, B2B і B2G. Останній напрям охоплює державні замовлення, зокрема військові та інші потреби. Оскільки компанія дуже не хоче асоціювати себе з військовою діяльністю, що загалом зрозуміло й типово для цього ринку, цей напрям назвали StarShield. Назвали, зробили гарний сайт і подають це як принципово нову технологію, якою вона, можливо, колись і стане. Але фактично це, скажімо так, ще один тарифний план», — пояснює Володимир.

Тобто Starlink і Starshield використовують ту саму супутникову мережу, а в деяких випадках — ті самі термінали та програмне забезпечення. Відмінності полягають у параметрах обслуговування: доступних функціях, обмеженнях, лімітах, пріоритетності трафіку та рівні доступності послуг. Відповідно, різняться й ціни. Ключова відмінність полягає у тому, що звичайні термінали Starlink, зокрема Starlink Mini, якими найчастіше користуються військові, мають обмеження щодо швидкості руху до 70 км/год.

Ключова проблема відключення Starlink — втрата зв'язку під час руху. Одним із найбільш уразливих напрямів є далекобійні удари по об'єктах на тимчасово окупованих територіях. Для таких місій безпілотники можуть рухатися зі швидкістю від 180-200 км/год і вище.

3Перегляди

Кирило Демченко

Автор

Кореспондент

Кирило Демченко працює з темами суспільства, політики, економіки та щоденних новин. У редакції STX відповідає за перевірку фактів, контекст і зрозуміле пояснення подій для читачів.