Російські удари по складах і сортувальних центрах змушують український бізнес перебудовувати не лише фізичну інфраструктуру, а й операційні процеси, підходи до зберігання запасів та найму персоналу. Компанії, які постраждали від атак, переходять від моноцентричних моделей до розподілених мереж складів, розосереджують товарні запаси між регіонами та партнерами, а також розширюють страхування воєнних ризиків.
Найбільш показовим є кейс «Нової пошти». Від початку повномасштабного вторгнення росіяни атакували компанію близько 70 разів, і лише за останні місяці вона втратила десятки складів. 24 вересня було знищено відділення №6 і пошкоджено сортувальне депо в Києві. 3 вересня російська ракета-дрон «Бандероль» знищила сортувальне депо та відділення в Дніпрі. 31 серпня безпілотник атакував термінал в Одесі, знищивши головну сортувальну лінію. 30 серпня постраждало сортувальне депо у Святопетрівському, де зберігалися книжки українських видавництв, а 28 серпня — сортувальні склади на Київщині та Сумах.
Ці атаки суттєво вплинули на організацію роботи компанії. Зараз «Нова пошта» потребує оперативного перерозподілу вантажів між локаціями та додаткових працівників, насамперед на фронтлайні — вантажників, операторів, сканувальників, водіїв електророкл. «Щоб надалі якісно обслуговувати клієнтів, компанія має оперативно перерозподіляти навантаження між об’єктами та за потреби використовувати резервні рішення. Водночас кожна атака не означає автоматичного збільшення кількості працівників. Потреба в додаткових ресурсах залежить від конкретної ситуації, масштабу пошкоджень та того, як саме перебудовується робота. Зокрема посилюємо найм вантажників і працівників, залучених до обробки, сортування й переміщення посилок», — коментують у компанії.
Потреба не обмежується лише фізичною працею. Для стабільної роботи мережі потрібні фахівці, які планують, координують та аналізують операційні процеси. У Києві, Дніпрі, Одесі та Львові компанія шукає керівників з логістики, логістів, керівників терміналів і депо, керівників складських комплексів. Вимоги до кандидатів включають досвід в операційній логістиці, аналітичне мислення, вміння працювати з цифрами, моделювати різні сценарії та оптимізувати процеси в умовах, що постійно змінюються. Важливими є також досвід управління великими командами та навички вибудовування процесів.
Структура вакансій суттєво не змінилася: і у 2021-му, і у 2026 роках найбільша потреба залишається у працівниках, які безпосередньо забезпечують рух посилок і роботу мережі. Однак масштаб потреби в персоналі зріс. «Змінився масштаб потреби в персоналі. “Нова пошта” і до атак розширювала мережу: нові формати відділень, мережа поштоматів, зміни в логістичній моделі. Відповідно, разом із масштабуванням зростає потреба в людях. Якщо порівнювати обсяги потреби в персоналі, сьогодні вони орієнтовно на 30% вищі, ніж кілька років тому. Тобто йдеться про масштабування вже наявних напрямків, а не про кардинальну зміну структури професій», — резюмують у компанії.
Видавництво Vivat було одним із тих, хто втратив книги на складах «Нової пошти» внаслідок атаки на сортувальне бюро 28 серпня. За словами СЕО та співвласниці Vivat Юлії Орлової, видавництво втратило 35,5 тисячі примірників на суму понад 16,6 млн грн. «Ще до атаки ми розуміли ризики зберігання всього запасу в одному місці й займалися релокацією. Частину книжок встигли перевезти до Львова, частину розподілили між книгарнями. Це дозволило нам не втратити весь запас. Тому атака не стільки змінила ставлення, скільки підтвердила, що розосередження запасів необхідне», — каже Юлія Орлова.
За її словами, видавництво планує і надалі розосереджувати запаси між різними складами та регіонами. Водночас вона зауважує, що просто розкласти книжки по десяти невеликих складах не означає автоматично зробити бізнес безпечнішим. Великий склад видавництва — це складська техніка, стелажні системи, програмне забезпечення, правильні умови зберігання і, найважливіше, команда, яка забезпечує швидку комплектацію та відправлення замовлень. Тому в компанії шукають баланс між розосередженням і логістикою. «Після атаки ми більше уваги приділяємо тому, який запас і де зберігається, які книжки потрібно додатково перемістити, а які швидше розподілити між книгарнями та партнерами. Також переглядаємо запаси за окремими тайтлами, щоб критично важливі для продажів книжки не були сконцентровані в одній точці», — додає Юлія Орлова.
Інші компанії також перебудовують логістичні ланцюги. Meest China скорочує час перебування вантажів на складах, додає нові майданчики та розширює страхування воєнних ризиків. Логістичний оператор Freight Transport Partner (FTP) переходить від моноцентричної моделі до розподіленої мережі складів і гібридної роботи з 3PL-партнерами. «Нова пошта» перерозподіляє навантаження між об’єктами та використовує резервні рішення. ZAMMLER та Osnovy Publishing також адаптують свої операційні моделі до нових умов.
Таким чином, російські атаки змушують український бізнес платити за логістику не лише грошима, а й перебудовою бізнес-процесів. Компанії розосереджують запаси, розширюють страхування, змінюють підходи до зберігання та найму. Ці зміни стосуються як фізичної інфраструктури, так і управлінських підходів, що робить українську логістику більш гнучкою, але водночас складнішою та дорожчою в організації.
3
