Російські окупаційні війська продовжують технологічно вдосконалювати безпілотні літальні апарати, якими атакують Україну, що створює нові виклики для системи протиповітряної оборони. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), оприлюдненому 3 липня.
Аналітики посилаються на слова речника Повітряних сил Збройних сил України Юрія Ігната, який зазначив, що під час нічних ударів з 1 по 2 липня росіяни використали велику кількість безпілотників із реактивними двигунами. Швидкість таких апаратів сягає до 500 кілометрів на годину, що наближає їх до характеристик крилатих ракет.
Ігнат наголосив, що ці безпілотники літають надто швидко, аби українські мобільні вогневі групи могли їх ефективно перехоплювати. Для боротьби з такими цілями необхідно застосовувати винищувачі або ракети протиповітряної оборони, яких в Україні критично не вистачає.
У звіті ISW також зазначається, що російські війська зазвичай використовують тактичні та технологічні інновації в системах безпілотників, аби максимізувати шкоду для цивільного населення під час ударів. Зокрема, ворог оснащує дрони-камікадзе типу «Шахед» касетними боєприпасами та боєприпасами, призначеними для детонації із затримкою після збиття безпілотника. Це створює додаткову небезпеку для рятувальників і місцевих жителів.
У ніч на 2 липня Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні, найбільше постраждала столиця. Київ атакували безпілотниками, зокрема реактивними, а також балістичними ракетами. Внаслідок обстрілу в Дарницькому районі міста сталося руйнівне влучання ракети в житлову багатоповерхівку. Станом на ранок 2 липня було відомо про 30 загиблих. Постраждав також Київський зоопарк, де поранення дістали деякі тварини, а окремі локації тимчасово закрили для відвідувачів.
Крім того, ворог атакував Херсон, Дніпропетровщину, Запоріжжя та Харківщину. Президент України Володимир Зеленський запевнив, що на таку масштабну атаку проти цивільної інфраструктури буде справедлива відповідь.
Аналітики ISW також звернули увагу на зміну динаміки російських повітряних ударів. Якщо з січня по травень 2026 року окупанти зазвичай проводили від одного до трьох масованих обстрілів на тиждень із застосуванням понад 300 засобів повітряного нападу, то в червні кількість таких атак різко скоротилася — зафіксовано лише два удари (2 та 15 червня).
Експерти висувають дві основні гіпотези щодо причин цього затишшя. Перша — Росія може накопичувати арсенал для ще інтенсивніших хвиль обстрілів у майбутньому, вичікуючи найбільш вигідний момент, аби виснажити українську систему ППО. Друга — Москва може перебудовувати промислові потужності, зокрема децентралізувати виробництво «Шахедів» або переорієнтуватися на випуск складніших і дорожчих моделей, як-от безпілотників із реактивними двигунами, виготовлення яких потребує більше часу та ресурсів.
Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Юрій Вітренко під час засідання Постійної ради ОБСЄ заявив, що ескалація російського терору проти цивільного населення свідчить про дедалі більший відчай Кремля, який не зміг досягти своїх стратегічних цілей у війні. Він наголосив, що жорстокі дії на тимчасово окупованих територіях також є проявом цього відчаю.
Таким чином, технологічна адаптація російських дронів, зокрема поява реактивних безпілотників, ускладнює завдання української протиповітряної оборони та вимагає від міжнародних партнерів посилення постачання сучасних систем ППО та винищувачів.
