Українські розробники працюють над реактивними перехоплювачами, які мають стати дешевшою альтернативою зенітним ракетам і вильотам винищувачів у боротьбі з російськими швидкісними дронами. Над завданням працюють понад 20 команд, повідомили в кластері оборонних технологій Brave1. Щонайменше шість засобів уже мають підтверджені бойові збиття «Герань-5», ще один збивав навіть «Бандеролі» — його назву з міркувань безпеки не розголошують.
Проблема загострилася через нові російські реактивні ударні дрони «Герань-4» і «Герань-5». Вони летять зі швидкістю 500–600 км/год і піднімаються на висоту 4–7 км, що робить їх менш досяжними для мобільних вогневих груп на пікапах із великокаліберними кулеметами. За словами президента Володимира Зеленського, Україна знищує близько 57% таких безпілотників, тоді як звичайних шахедів — приблизно 85–90%.
Сьогодні «Герані» збивають цілодобово кількома ешелонами протиповітряної оборони. На малих висотах працюють самохідні зенітні установки, зокрема Gepard, гелікоптери та дрони-перехоплювачі. Засоби радіоелектронної боротьби пригнічують супутникову навігацію безпілотників, змушуючи їх збиватися з курсу. Крім того, залучають зенітно-ракетні комплекси та винищувальну авіацію — радянські МіГ-29 і Су-27, а також західні F-16. Проте підняття літака, витрата високоточних ракет і обслуговування техніки коштують значно більше за сам дрон-камікадзе, а Росія на піках запускає їх сотнями за ніч.
Дрони-перехоплювачі мають розв'язати цю проблему: вони значно дешевші за ракету чи виліт літака і піддаються серійному виробництву. Дрон-перехоплювач Sting S розробляють «Дикі Шершні». Це еволюція Sting — високошвидкісного мультикоптера, який військові вже застосовують проти звичайних шахедів. За перші кілька днів бойових тестів Sting S знищив близько десятка «Герань-4» і кілька «Герань-5». Поки що це тестування в окремих підрозділах, а не серійне виробництво.
Власний перехоплювач проти реактивних цілей розробляє і TAF Industries. За словами компанії, її розробка демонструє швидкість понад 450 км/год. У TAF Industries наголошують, що реактивний перехоплювач є надзвичайно складним технологічним виробом, характеристики якого лежать на межі можливостей відомих мультикоптерних конструкцій. Тож потрібна якісно нова будова, а не доопрацювання наявних рішень.
Є й інший спосіб, не пов'язаний із дронами-перехоплювачами. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат розповів, що реактивні дрони, зокрема «Герань-5», вдалося збити з роботизованих турелей. У розробках працює машинний зір, який прибрав людську помилку. Сам Ігнат визнав, що був «великим скептиком». Але радіус дії таких турелей невеликий, бо основним засобом ураження зараз є кулемет. Президент Зеленський 4 жовтня повідомив, що в Києві вже встановили понад 12 турелей для протидії реактивним безпілотникам, ще 8 планують у Київській області.
Завдання створити рішення проти реактивних шахедів поставили перед українськими виробниками ще у 2025 році. У Brave1 наголошують, що проблему помітили вчасно: платформа вперше поставила високошвидкісні перехоплювачі в пріоритет грантової програми в серпні 2025 року. Перший раунд був спрямований на високошвидкісні перехоплювачі та радіолокаційні системи. Без цього нинішніх збиттів не було б. У команді також нагадують, що Україна застосовує реактивні дипстрайки з 2024 року, а Росія досі не створила власного реактивного перехоплювача.
У «Диких Шершнях» зауважують, що компанія почала працювати над перехоплювачем реактивних «гераней» на початку 2026 року, але водночас її інженери вирішували інше завдання: до літа ворог іноді запускав понад 1000 звичайних шахедів на добу. Відповіддю стала система Hornet Vision Ctrl, яка дозволяє досвідченим пілотам дистанційно керувати перехоплювачами на різних напрямках. Тепер її застосовують і проти реактивних шахедів.
Останніми днями росіяни атакують мости через Дніпро в Києві, щоб розірвати сполучення між берегами. Аналітики Інституту вивчення війни зазначають, що удари по мостах є частиною кампанії, аби підірвати українську економіку та ускладнити життя в столиці. Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді вважає, що це не випадковість, а розрахунок. Росія використовує «реактивношахедне» вікно можливостей, щоб тиснути саме на тил, адже на фронті успіхів у неї протягом 2026 року мало. Мета, на його думку, психологічна: щоб суспільство захотіло миру на невигідних умовах. Це вікно не буде відкритим вічно, наголошує Бровді: Сили оборони знайдуть контрзаходи, зокрема через переозброєння.
6
