Масове встановлення сонячних електростанцій бізнесом і домогосподарствами зменшує споживання електроенергії з мережі вдень. Водночас увечері попит стрімко зростає, що ускладнює роботу «Укренерго»: значна частина приватної генерації залишається невидимою для диспетчерів. Про це йдеться в дослідженні AIN «Українська енергетика: “зелені” рішення, відновлення й інвестиції».
Приватний сектор став одним із рушіїв децентралізації енергосистеми, особливо після блекаутів 2024 року. Однак частина нових потужностей працює переважно як страховка для окремого підприємства, а не як повноцінний учасник енергоринку. Власні СЕС дозволяють споживачам менше брати електроенергії із загальної мережі в сонячні години. Через це добовий графік навантаження має два виражені піки — ранковий і вечірній — та просідання попиту між ними. Коли виробництво сонячної електроенергії зменшується, власники установок повертаються до споживання з мережі, і система має оперативно забезпечити цей попит.
За словами експертів EUEA, мала генерація для власного споживання потребує системної інтеграції. Для її балансування необхідні потужності, здатні швидко змінювати обсяги виробництва, зокрема газові пікові установки, а також системи накопичення енергії. Додатково потрібні місцеві диспетчерські центри та сучасні цифрові системи управління мережами.
Мустафа Найєм, який очолював Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури у 2023–2024 роках, наголошує, що держава має зробити так, щоб ці мегавати були видимими для системи, прогнозованими та підключеними до ринку. За його словами, частина нової генерації не підключена до мережі або не бере участі в ринку через складність приєднання, недовіру до ринку та небажання взаємодіяти з операторами систем розподілу.
«Укренерго» наголошує, що розвиток відновлюваної генерації має супроводжуватися будівництвом установок зберігання енергії. За даними компанії, за останній рік їхня встановлена потужність зросла більш як у 300 разів: з 2 МВт на початок 2025 року до понад 600 МВт. Для порівняння масштабу сонячної генерації в EUEA наводять дані на початок 2023 року: загальна потужність сектору відновлюваної енергетики становила близько 9950 МВт, із них 7750 МВт припадало на сонячні станції, зокрема 1405 МВт — на домашні СЕС.
Приватні станції, які працюють лише для власного споживання, впливають на ринкову ціну опосередковано. У сонячні години їхні власники купують менше електроенергії з мережі, а промислові СЕС виробляють найбільше. Коли пропозиція перевищує попит, ціни знижуються. У НКРЕКП вважають, що залучення більшої кількості виробників потужністю до 20 МВт також посилює конкуренцію та зменшує ризик надмірної концентрації ринку.
Водночас ціну електроенергії для населення встановлює Кабінет Міністрів. У НКРЕКП наголошують, що вона не є ринковою: її утримують на нижчому рівні завдяки механізму спеціальних обов’язків (ПСО). У межах цього механізму «Енергоатом» і «Укргідроенерго» продають частину електроенергії дешевше, щоб населення платило менше.
На думку Найєма, державі варто спростити й стандартизувати приєднання до мереж: запровадити прозору цифрову чергу, зрозумілі технічні умови та строки, а також відповідальність операторів мереж. Бізнес, за його словами, має мати можливість продавати надлишки електроенергії, об’єднуватися з іншими учасниками через агрегатора та отримувати дохід від участі в балансуванні й допоміжних послугах. Серед необхідних фінансових інструментів він називає пільгові кредити, воєнне страхування, гарантії, аукціони для гнучкої генерації та довгострокові контракти.
Громадам, промисловим вузлам і індустріальним паркам також потрібні енергетичні плани стійкості. Такі плани мають визначати, які об’єкти працюватимуть без зовнішнього живлення, як довго, на якому паливі, як взаємодіятимуть із мережею та хто фінансуватиме цю роботу.
Дослідження AIN презентували 21 жовтня. Для його підготовки команда проаналізувала понад 45 профільних джерел, зокрема дані НЕК «Укренерго», НКРЕКП, Держстату, Міненерго, OECD Nuclear Energy Agency, World Nuclear Association, Energy Charter та Європейсько-українського енергетичного агентства (EUEA). Дослідження реалізовано за підтримки партнерів: UGB «Укргазбанк», Ecotech Invest та KTS Engineering.
2
