Міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук 24 жовтня відзначає 100 днів на посаді. Її призначення відбулося 16 липня 2026 року: до цього вона обіймала посаду заступниці міністра оборони з питань цифровізації, де відповідала за розвиток IT-вертикалі у війську та впровадження цифрових систем. Очоливши Мінцифри, Ферчук разом із командою сформувала п'ять стратегічних напрямів роботи, які охоплюють цифрову інфраструктуру, державні послуги, штучний інтелект, сервіси для бізнесу та координацію цифровізації Сил оборони.
Серед ключових цілей міністерки — спрощення доступу компаній до інвестицій, створення цивільного аналога Brave1, підтримка dual-use продуктів і забезпечення стабільного зв'язку в умовах можливих блекаутів. У першому інтерв'ю на новій посаді Ферчук наголосила, що цифрова інфраструктура потребує посиленої уваги: йдеться про стабільність мобільного зв'язку, інтернету та державних сервісів під час відключень електроенергії. Окремий блок планів стосується розвитку 5G, технології Direct to Cell, енергонезалежних мереж xPON і сервісів, які працюють за низької швидкості інтернету.
Для IT-бізнесу Мінцифри обіцяє зберігати стабільні та передбачувані умови, зокрема для резидентів Дія City, популяризуючи цей правовий режим серед європейських партнерів. Крім того, відомство планує сприяти збереженню умов для бронювання IT-фахівців з урахуванням безпекової ситуації та посилення контролю за можливими зловживаннями. Ще один напрям — спрощення венчурних інвестицій і доступу стартапів до фінансування в межах стратегії WINWIN, а також створення інноваційної екосистеми для цивільних технологій за прикладом Brave1.
Оборонний блок планів Ферчук передбачає розвиток кластера Brave1 і залучення міжнародного фінансування для українських розробників. Окрема амбітна мета — побудувати єдиний цифровий шлях людини від військовозобов'язаного до ветерана із забезпеченням обміну даними між державними системами. Також ідеться про автоматизацію військового рекрутингу, підбір вакансій і супровід кандидатів до підрозділів, розвиток цифрових рішень для навчальних центрів, психологічного тестування та підтримки військовослужбовців.
У сфері державних послуг та штучного інтелекту Мінцифри розвиває концепцію agentic state, за якої «Дія» зможе проактивно пропонувати користувачам послуги за допомогою ШІ. Планується створити українську велику мовну модель: тестову версію готують до кінця 2026 року, а публічний запуск заплановано на січень 2027-го. До кінця 2026 року також обіцяють запустити електронну чергу для водіїв легкових автомобілів та електронний європротокол.
Одним із найчутливіших питань для IT-компаній залишається бронювання працівників. Улітку 2026 року почався перегляд статусу критично важливих підприємств. За даними Мінцифри, станом на 1 вересня критичність підтвердили 1930 резидентів Дія City, тоді як до перегляду такий статус мали близько 2500 компаній. Великі IT-компанії повідомляли про додаткове адміністративне навантаження та труднощі з відображенням статусів у «Дії». Загальної статистики про те, скільки компаній втратили критичність і скільки фахівців залишилися без бронювання після аудиту, держава не оприлюднила.
Нині умови бронювання знову планують переглянути, зокрема пропонували зменшити квоту заброньованих та змінити правила щодо відстрочок. Ця новина спричинила хвилю критики з боку оборонних виробників та об'єднань. В Асоціації IT Ukraine зазначили, що очікують від Мінцифри захисту інтересів технологічної галузі під час урядового обговорення, адже для більшості компаній-учасниць асоціації квота бронювання вже становить 50% військовозобов'язаних працівників. Подальше скорочення може вплинути на збереження команд і виконання контрактів, зокрема оборонних.
«За останні п'ять місяців бізнес уже кілька разів адаптувався до нових вимог щодо критичності та бронювання. Компаніям потрібна можливість хоча б на пів року — рік розуміти правила, за якими вони формують команди, планують проєкти та беруть на себе контрактні зобов'язання», — наголосили в Асоціації IT Ukraine. Там також закликали запровадити перехідний період і обговорити зміни з бізнесом до ухвалення.
Схожі очікування висловлюють і представники оборонної галузі. «Ми очікуємо, що Мінцифри підтримає оборонні компанії та допоможе їм і надалі працювати й розвиватися. Для цього міністерство має спільно з Міноборони, Мінекономіки та виробниками оцінити, як ці зміни вплинуть на галузь», — розповів CEO Української ради зброярів Ігор Федірко. Він додав, що у разі зміни правил щодо відстрочок компаніям стане важче бронювати працівників, навіть якщо квоти залишаться без змін.
Прямої публічної реакції від Мінцифри на ці зауваження не було. Втім, на зустрічі з учасниками Lviv IT Cluster 21 жовтня Оксана Ферчук зазначила, що правила бронювання мають запобігати зловживанням, але не перешкоджати роботі компаній. Водночас вона не дала оцінки запропонованим змінам і закликала дочекатися остаточного документа. Серед можливих змін, які обговорювали, — повторне затвердження критеріїв критичності профільними органами та запровадження додаткового етапу перевірки заявок координаційним штабом. Як зазначила команда Мінцифри, це могло б збільшити строк розгляду заявок щонайменше на місяць.
4
