Українські оборонні компанії переглядають зарплати, пропонують бронювання та навчання, але кадровий дефіцит у сфері Defense Tech не зникає. За дослідженням Української ради зброярів і CORE Team, 89% опитаних виробників протягом року змінювали рівень оплати праці. При цьому жоден із них не повідомив, що після цього найм став суттєво легшим.

Представник однієї з оборонних компаній, який погодився розповісти про ситуацію лише на умовах анонімності, пояснює, що головна складність полягає не лише в пошуку фахівця, а й у його перевчанні, довчанні та утриманні. За його словами, дефіцит кадрів пов’язаний із мобілізацією, виїздом спеціалістів за кордон і нестачею людей з досвідом роботи в оборонних технологіях. Найгостріше бракує інженерів. За даними DOU, у третьому кварталі 2026 року на одну вакансію Hardware-фахівця припадало в середньому 2,5 відгуки, а на вакансію Embedded-розробника — 4,6.

Попит на працівників у галузі стабільно зростає. У третьому кварталі 2026 року оборонні компанії опублікували на DOU 3942 вакансії, що становить 20% усіх вакансій платформи. На початку квітня на Djinni налічувалося понад 400 активних вакансій Defense Tech, а кількість нових вакансій за перший квартал 2026 року зросла втричі порівняно з попереднім роком.

За результатами опитування, проведеного навесні 2026 року серед 27 компаній-виробників у сферах наземних роботизованих систем, БпЛА, dual-use рішень, електроніки, комплектуючих, miltech software та РЕБ, найчастіше шукають інженерів-конструкторів, які потрібні 67% опитаних виробників. Високий попит також на виробничий персонал і складальників, яких шукають 56% компаній.

Про нестачу інженерів говорять і самі виробники. У компанії «Око Камера», яка розробляє тепловізійні камери для безпілотних і роботизованих систем, зазначають, що ІТ-сектор залишається важливим джерелом працівників для оборонної галузі. Проте кількість вузькопрофільних фахівців із розробки апаратного забезпечення, яких можна залучити звідти, швидко вичерпується. Директор зі стратегічних комунікацій компанії Олександр Стрельников розповів, що шукають інженерів-конструкторів електроніки, розробників FPGA, embedded-інженерів і інженерів-оптиків, а також досвідчених керівників hardware-продуктів.

Ще одна проблема — брак можливостей для початківців. У лютому 2026 року лише 9% вакансій оборонних компаній підходили людям без досвіду, тоді як на ринку праці загалом таких було 45%, за даними. У дослідженні CORE Team 44% виробників назвали головною перешкодою нестачу кандидатів із потрібною кваліфікацією, ще 33% повідомили про конкуренцію за фахівців між роботодавцями.

Зарплати в галузі справді вищі за середні по ринку. За даними, у лютому 2026 року середня пропонована зарплата в оборонно-промисловому комплексі становила 40 000 гривень, що на 43% більше, ніж загалом на ринку праці. Водночас не всі компанії готові пропонувати конкурентні суми: за опитуванням CORE Team, 42% із 27 компаній платять на рівні інших галузей або нижче.

Важливою перевагою роботи в Defense Tech залишається бронювання, яке зазначали приблизно у 90% вакансій оборонних компаній. Компанії зі статусом критично важливих можуть бронювати до 100% працівників: списки подаються через портал «Дія», а бронювання надається після перевірки даних. Медіанний термін закриття технічної вакансії серед опитаних компаній становив один-два місяці, однак близько 30% таких вакансій закривали понад два місяці.

Компанії шукають фахівців і через реферальні програми. У ТОВ «НВЦ Інфозахист» запровадили винагороду за рекомендацію спеціаліста на окремі посади за умови, що він закріпиться в команді, і також помічають дефіцит вузькоспеціалізованих інженерів. Ще один канал пошуку — галузеві заходи. У 2026 році ярмарок вакансій «Арсенал талантів», організований DOU та Lobby X, зібрав понад 4000 відвідувачів і більш ніж 80 оборонних компаній, проте організатори не оприлюднюють статистику працевлаштування.

Замість активного хантингу галузь дедалі більше покладається на підготовку власних спеціалістів. За даними CORE Team, 59% опитаних виробників наймають людей із машинобудування та промисловості, 44% — з ІТ. Водночас 48% компаній вважають за необхідне посилити співпрацю з університетами, а 41% — розширити програми перекваліфікації. У «Око Камера» наголошують на важливості розвитку технічної та фізико-математичної освіти та підвищення її престижу серед абітурієнтів. Компанія проводить гостьові лекції, співпрацює з університетами та має меморандуми з КАІ та КПІ.

Перекваліфікацію також пропонують освітні платформи. Mate academy навчає спеціалістів для оборонних компаній, зокрема складанню дронів, і за пів року програми вдалося працевлаштувати близько 50 випускників, серед яких десятеро ветеранів, за даними. У лютому 2025 року SkyFall разом із КПІ відкрив лабораторію радіотехніки, розраховану на навчання до 180 студентів на рік.

5Перегляди

Кирило Демченко

Автор

Кореспондент

Кирило Демченко працює з темами суспільства, політики, економіки та щоденних новин. У редакції STX відповідає за перевірку фактів, контекст і зрозуміле пояснення подій для читачів.