Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні подала заявку до Відомства інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) на реєстрацію власного голосу як звукової торговельної марки. Про це повідомляє Reuters. Метою такого кроку є посилення юридичного захисту від несанкціонованого використання голосу посадовиці за допомогою штучного інтелекту та дипфейків.
Заявка стосується саме звукової торговельної марки — категорії, яка дозволяє захистити аудіальні характеристики, що ідентифікують особу чи бренд. У випадку з Мелоні йдеться про її впізнаваний голос, який часто використовується в публічних виступах і може стати об'єктом підробки. Реєстрація в EUIPO надасть главі італійського уряду додаткові правові інструменти для боротьби з фальшивими аудіозаписами, створеними з використанням генеративного ШІ.
Дипфейки — це синтетичні медіа, створені за допомогою штучного інтелекту, які імітують голос, обличчя або поведінку реальних людей. Вони дедалі частіше використовуються для поширення дезінформації, шахрайства та маніпуляцій. Для політиків високого рівня, таких як Мелоні, ризик полягає в тому, що фальшиві аудіо чи відео можуть бути представлені як справжні заяви, що вводить в оману громадськість і завдає шкоди репутації.
Італійська прем'єрка не перша, хто вдається до такого кроку. У світі зростає тенденція до реєстрації голосу як торговельної марки для захисту від ШІ-підробок. Однак подання заявки від чинного глави уряду країни-члена ЄС є помітним прецедентом, який може вплинути на подальшу практику регулювання синтетичних медіа в Євросоюзі.
Варто зазначити, що реєстрація торговельної марки не є абсолютним захистом від дипфейків, але вона створює правову підставу для переслідування порушників. У разі успіху Мелоні зможе вимагати видалення фальшивих аудіозаписів, а також подавати позови до тих, хто використовує її голос без дозволу. Це особливо важливо в контексті виборчих кампаній та політичних криз, коли дезінформація може мати серйозні наслідки.
Європейський Союз уже ухвалив низку законодавчих актів, спрямованих на регулювання штучного інтелекту, зокрема AI Act. Він передбачає вимоги до прозорості та маркування синтетичного контенту. Однак окремі політики та публічні особи вважають, що цих заходів недостатньо, і вдаються до додаткових методів захисту, як-от реєстрація торговельної марки.
Наразі невідомо, скільки часу триватиме розгляд заявки в EUIPO та чи будуть якісь заперечення. Відомство інтелектуальної власності ЄС зазвичай перевіряє заявки на відповідність критеріям унікальності та розрізняльної здатності. Якщо голос Мелоні буде визнано таким, що має достатній рівень впізнаваності, заявку можуть задовольнити.
Цей крок італійської прем'єрки демонструє, як політики адаптуються до нових технологічних викликів. У міру вдосконалення генеративного ШІ захист персональних аудіальних і візуальних характеристик стає дедалі актуальнішим. Реєстрація голосу як торговельної марки — один із можливих інструментів у цій боротьбі, і приклад Мелоні може надихнути інших публічних осіб на подібні дії.
4
