Український стартап Deftak розробив повністю автономний боєприпас для коптерів і безпілотників літакового типу, який наводиться на ціль за допомогою системи комп'ютерного зору. Про це в інтерв'ю розповів CEO компанії Андрій Романенко.
За його словами, ідея керованої бомби виникла майже випадково — під час підготовки до Drone Hackathon, який влітку 2022 року організували Мінцифри, Український фонд стартапів, Генштаб і «Укроборонпром». Романенко, який до того не мав справи з військовими технологіями, але працював на стику софтверу, хардверу і продакт-дизайну, вирішив запропонувати концепцію керованого боєприпасу. Він власноруч змоделював першу версію бомби в 3D і надрукував деталі. Після першого пітчингу до нього приєдналися ще двоє програмістів, які згодом стали співзасновниками Deftak. Хакатон команда виграла, отримавши ₴400 тис.
Первісна концепція передбачала лазерне наведення, але розробка зайшла в глухий кут. Через кілька місяців роботи в гаражному режимі стало зрозуміло, що з керуванням і аеродинамікою справи йдуть добре, а з лазером прогресу немає. Команда тимчасово відмовилася від лазерного наведення і почала працювати над комп'ютерним зором. Перша версія бомби літала по GPS, але військові зазначили, що GPS легко глушиться РЕБ, хоча на деяких ділянках він ще працює. Був прямий запит, який Deftak виконав: у 2024 році компанія отримала перші контракти і відправила кілька партій на фронт.
Зараз основний продукт Deftak побудований на системах комп'ютерного зору. Це рішення, яке по камері автоматично доводить бомбу до цілі. Попри те, що боєприпас не має двигуна, а його швидкість сягає понад 100 метрів за секунду, він влучає в ціль. На початку наступного року компанія планує запустити лінію серійного виробництва.
Торік історія з лазером зрушила з місця. Deftak знайшов стартап, який займається саме лазерним наведенням, і сколаборувався з ним. За словами Романенка, коли команда побачила, як побудована робота партнерів, то перестала докоряти собі за те, що не подужала розробку самостійно, адже це задача не для п'ятьох людей, а для повноцінного R&D. Спільний продукт — бомба Deftak та система наведення партнерів — уже проходить полігонні випробування досить успішно.
Романенко пояснив різницю між двома типами наведення. Бомба з комп'ютерним зором працює за принципом «вистрілив і забув»: їй вказують ціль, запускають, і далі вона рухається по пам'яті. Носій може запустити три бомби по трьох різних цілях одночасно, і всі вони прилетять за адресою без подальшого контролю. У лазерній системі шлях бомбі вказує лазерний промінь, який утворює на об'єкті точку, що її бачать сенсори в головці самонаведення. Але ціль треба стабільно підсвічувати аж до моменту ураження. Якщо з носієм чи лазером щось станеться, бомба не знатиме, куди летіти. Тобто це не зовсім система «вистрілив і забув».
Водночас лазер є більш універсальним, зокрема працює за будь-якого освітлення. Для оптичної системи потрібні різні камери. За словами CEO, лазерне наведення — це не «вершина еволюції», а просто один з варіантів, який має як переваги, так і недоліки.
Фінансування стартапу включає €600 тис. інвестицій від фонду Darkstar, залучених торік, та близько $200 тис. від венчурного фонду Angel One у квітні цього року. Крім того, засновники вкладали власні кошти — десятки тисяч доларів, а з урахуванням недоотриманих зарплат через звільнення з хороших компаній йдеться про сотні тисяч доларів. Романенко, зокрема, пішов з ізраїльського стартапу CloudQuery, де був одним з перших інженерів.
Зараз Deftak готується до серійного виробництва, а також продовжує полігонні випробування спільного продукту з лазерним наведенням. Питання експорту таких продуктів наразі залишається відкритим.
5
