Польський бізнес дедалі більше покладається на українських фахівців, які залишаються ключовою іноземною робочою силою для економіки країни. Станом на січень 2026 року в Польщі офіційно працевлаштовано 757,7 тисячі громадян України, що становить майже 68% від загальної кількості іноземних працівників. Про це свідчать дані аналітичного релізу компанії Gremi Personal.
Така масштабна присутність українців на польському ринку праці має не лише економічні, а й демографічні та соціальні наслідки для обох країн. Для Польщі українські працівники стали не тимчасовим рішенням, а постійним ресурсом, без якого неможливо забезпечити нормальне функціонування виробництва, логістики, будівництва, сфери послуг та сільського господарства. За словами засновника Gremi Personal Євгена Кіріченка, понад мільйон іноземних працівників у Польщі — це вже не реакція на тимчасовий дефіцит кадрів, а структурна зміна польської економіки. Бізнес звик працювати в умовах, коли без іноземців неможливо забезпечити нормальне функціонування ключових галузей.
Водночас для України така ситуація створює серйозні виклики. Після завершення війни країна опиниться перед необхідністю одночасно відбудовувати економіку, реалізовувати масштабні інфраструктурні проєкти та компенсувати демографічні втрати. Однак у цей самий час Польща, Німеччина, Чехія та інші країни Європейського Союзу також потребуватимуть працівників. Фактично розпочнеться жорстка конкуренція за одну й ту саму робочу силу, що може суттєво ускладнити відновлення України.
Аналітики Gremi Personal наголошують, що в Україні поки що відсутні конкретні нормотворчі та прикладні кроки для вирішення проблеми дефіциту кадрів. Заяви на політичному рівні залишаються лише деклараціями, а реальних механізмів повернення громадян або створення умов для їхньої роботи в Україні не запропоновано. Якщо значна частина українців обере працю за кордоном, країна зіткнеться з нестачею працівників саме тоді, коли вони будуть найбільше потрібні для відбудови.
Варто зазначити, що польська влада також посилює контроль за трудовими відносинами іноземців. З 8 липня 2026 року інспекція праці отримала право примусово переводити цивільно-правові угоди на офіційні трудові договори у разі виявлення, що працівник насправді виконує роботу в штаті. Це свідчить про прагнення польської сторони впорядкувати ринок праці та забезпечити соціальні гарантії для іноземних працівників, зокрема українців.
Крім того, у Польщі зростає попит на тимчасовий персонал. Лише за квітень 2026 року кількість таких запитів збільшилася на 10%. Це вказує на те, що польський бізнес адаптується до нових умов і шукає гнучкі форми зайнятості, що може додатково стимулювати українців залишатися на польському ринку праці.
Експерти зазначають, що Україна опинилася в пастці конкуренції з країнами ЄС за власних громадян. Адаптовані до європейських умов фахівці, які вже мають досвід роботи за кордоном, навряд чи масово повернуться в Україну без створення привабливих економічних та соціальних умов. Відсутність системних рішень з боку української влади лише поглиблює цю проблему.
Таким чином, масштабна трудова міграція українців до Польщі та інших країн ЄС стає не лише економічним, а й стратегічним викликом для України. Вирішення цього питання потребує комплексного підходу, що включає як економічні стимули, так і соціальні гарантії, а також чітку державну політику щодо повернення та залучення громадян.



