Українське суспільство вкотре продемонструвало свою активну громадянську позицію, реагуючи на ключові кадрові рішення у сфері оборони. Протягом шести днів, з 16 по 20 липня, у Києві та інших містах відбувалися масові акції з вимогою повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони та звільнити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Ці події стали не просто протестом проти окремих осіб, а виявом глибшого зіткнення двох систем управління: традиційної, вертикальної моделі та швидкої, адаптивної, технологічної України, яка довела свою ефективність у війні.

Як зазначає доктор економічних наук та підприємець Андрій Длігач, люди виходять на вулиці, бо відчувають, що певні рішення влади суперечать тому, якою має бути Україна. Саме підконтрольність влади суспільству відрізняє Україну від Росії. На думку експерта, суспільство виступає моральним компасом, орієнтиром, яким не можна знехтувати. Проблема не в тому, щоб одна система управління перемогла іншу, а в тому, щоб поєднати їхню силу, для чого країні потрібна чітка стратегія перемоги.

Особливо гостро суспільство відреагувало на відставку Михайла Федорова. За шість місяців на посаді міністра оборони він, на думку багатьох, показав значні результати, зокрема почав ламати архаїчну систему військових закупівель, переводити управління в цифровий формат, аналіз ефективності та прозорість. Ці дії зачепили інтереси багатьох людей, які роками існували навколо оборонних замовлень, тому його відставка стала сигналом, який українці сприйняли дуже болісно.

Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні 21 липня підтвердив, що провів зустріч з Михайлом Федоровим та запропонував йому «достойну позицію у владі», яка дозволила б об'єднати технологічну складову держави та забезпечити її розвиток. За даними джерел, однією з посад, яку пропонували Федорову, є віце-прем'єр з технологій. Зеленський наголосив, що бажання у всіх одне — перемога над ворогом, і що з цієї ситуації Україна має вийти сильнішою.

Водночас президент визнав, що міністр Федоров і головнокомандувач Сирський не могли знайти спільної мови, а проблеми на полі бою, у бригадах та з мобілізацією залишалися невирішеними. Після шести днів мітингів Зеленський оголосив про звільнення Олександра Сирського з посади головнокомандувача ЗСУ та анонсував призначення на його місце Михайла Драпатого. Глава держави зазначив, що Сирський забезпечив значні результати у захисті Києва, Харківській наступальній та Курській операціях, і висловив вдячність за його службу.

Новий головнокомандувач Михайло Драпатий, разом з Євгенієм Хмарою та Павлом Палісою, мають оновити конфігурацію Генерального штабу. Пріоритетними завданнями визначено підготовку оновленої стратегії оборони України, продовження реформи корпусної системи та закриття неба. Зеленський наголосив, що план далекобійних ударів виконуватиметься чітко, а всі рішення будуть формалізовані найближчим часом.

Андрій Длігач підкреслює, що питання не зводиться лише до Федорова чи Сирського. Україні потрібні всі патріоти, досвідчені та професійні кадри. Потрібен досвід армії, штурмові спроможності, але так само необхідні модернізація системи управління, технологізація та нові підходи до ведення війни. Лише в синергії цих підходів Україна зможе вистояти. Експерт наголошує на необхідності переходу до стратегічної оборони, збереження людського капіталу, посилення технологічної переваги та системного удару по військовій логістиці, військово-промисловому комплексу та економічних опорах Росії.