Президент Росії Володимир Путін заявив, що військові витрати залишаться головним пріоритетом під час підготовки федерального бюджету на найближчі три роки. У виступі перед депутатами Державної думи VIII скликання він підкреслив, що «зміцнення оборони країни» є ключовим завданням, і звинуватив Захід у запуску «русофобської машини» та рекордних санкціях. Водночас Путін пообіцяв, що нікому не вдасться «зламати народ Росії», і заявив про готовність влади «дати рішучу відсіч будь-яким ворожим крокам». Однак, за оцінками незалежних експертів, реалізація цих планів призведе до подальшого скорочення соціальних видатків та зростання дефіциту бюджету.

У закон про бюджет на 2026 рік уряд спочатку заклав 12,9 трильйона рублів за статтею «національна оборона», але, за даними видання The Moscow Times, фактичні військові витрати перевищать план на 4–5 трильйонів рублів. За інформацією Bloomberg, Міністерство фінансів РФ вже готує секвестр цивільних статей та має намір залучити додаткові 2–3 трильйони рублів через збільшення державного боргу. Фактичні витрати на війну проти України вже за підсумками першого кварталу 2026 року досягли 5,9 трильйона рублів, що на 29,9% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, як зазначив науковий співробітник німецького Інституту проблем міжнародної безпеки Яніс Клюге.

Зростання військових видатків є безпрецедентним: порівняно з січнем-березнем 2024 року вони збільшилися на 68,7%, з 2023 роком — на 129%, а з першим кварталом 2022 року — у 4,6 раза. Загалом з початку повномасштабного вторгнення війна обійшлася російським платникам податків у 53,079 трильйона рублів, або 746,6 млрд доларів. Для порівняння, ця сума покриває 28 років поточних видатків бюджету на охорону здоров'я або 30 років видатків на освіту, підкреслює видання. Така концентрація ресурсів на обороні змушує владу «вибірково підходити» до фінансування інших напрямів, констатує провідний експерт ЦМАКП Еміль Аблаєв.

За словами Аблаєва, минулого року надходження до бюджету виявилися на 3 трильйони рублів нижчими від плану, а цього року проблеми лише посилилися. Мінфін Росії підняв податок на додану вартість до 22%, але дефіцит уже за підсумками першого півріччя досяг майже 6 трильйонів рублів. До кінця поточного року «дірка» у скарбниці може збільшитись до 7 трильйонів рублів, прогнозує експерт. Водночас Путін цинічно обіцяє, що, незважаючи на пріоритет оборони, влада нібито вирішить першочергові соціальні завдання. Однак реальність свідчить про зворотне: соціальні статті бюджету скорочуються, а кошти перерозподіляються на військові потреби.

На тлі цих фінансових труднощів Кремль продовжує нарощувати чисельність армії. 27 липня Путін підписав черговий указ, який збільшує штатну чисельність Збройних сил РФ на 27 тисяч військовослужбовців — до 2 426 130 осіб, з яких 1 535 000 — військові. Це вже друге подібне рішення з початку літа: попередній указ від 12 червня встановлював чисельність у 2 399 130 осіб. Голова комітету Держдуми з оборони Андрій Картаполов цинічно заявляє, що Росії нібито не потрібно оголошувати мобілізацію, оскільки «вистачає добровольців» для війни проти України. Однак експерти вказують, що таке розширення армії потребує додаткових фінансових ресурсів, яких у бюджеті дедалі менше.

Таким чином, плани Путіна на продовження війни щонайменше до 2029 року супроводжуються глибоким фінансовим дисбалансом. Скорочення соціальних видатків, зростання податків і боргу, а також постійне збільшення чисельності армії створюють напружену ситуацію в російській економіці. Західні аналітики попереджають, що подальше навантаження на цивільні статті може призвести до соціальної нестабільності всередині країни, хоча Кремль поки що демонструє готовність жертвувати добробутом громадян заради військових цілей.