Президент України Володимир Зеленський 28 липня здійснив робочий візит до Сполучених Штатів, центральною подією якого стала закрита зустріч з президентом США Дональдом Трампом в Овальному кабінеті Білого дому. Переговори тривали близько години й, за словами обох лідерів, пройшли в конструктивному ключі. Зеленський назвав розмову «хорошою», а Трамп у своїй соціальній мережі Truth Social написав, що все було «дуже добре».

Під час зустрічі сторони обговорили питання ліцензування виробництва перехоплювачів для систем Patriot, що має критичне значення для посилення української протиповітряної оборони. Крім того, президенти торкнулися «деяких інших ідей», які залишилися без детальних пояснень, але, за даними джерел, можуть стосуватися посилення оборонної кооперації. Важливим сигналом стала домовленість про можливий візит до Києва спецпредставників Трампа — Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. Українська сторона тривалий час запрошувала цих посадовців, однак до цього вони відвідували лише Москву. За інформацією блогерки Лори Лумер, яка має доступ до президентського оточення, візит може відбутися протягом найближчих двох тижнів.

Зустріч 28 липня різко контрастувала з публічним конфліктом, що стався 28 лютого 2025 року, коли українську делегацію достроково попросили залишити Білий дім після напруженої розмови. Тоді віцепрезидент США Джей Ді Венс звинуватив Зеленського в недостатній вдячності за американську допомогу. Цього разу Венса на зустрічі не було — він перебував на службі за покійним сенатором Ліндсі Гремом, а згодом приєднався до переговорів Трампа з прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу. У мережі цю відсутність пов'язували з минулорічним інцидентом, однак офіційних підтверджень цьому немає.

Оглядачі пояснюють зміну риторики Трампа на користь України передусім успіхами українських військових технологій. Як зазначила кореспондентка «Української правди» у Вашингтоні Катерина Лісунова, великого розголосу в США набула історія захоплення російських позицій за допомогою роботів спеціалізованою ударною ротою NC13. Це підвищило довіру до української армії та сприяло тому, що Зеленський отримує місце в перших рядах на офіційних заходах і прихильність американського президента доти, доки Україна демонструє перевагу у війні з Росією.

Після Білого дому Зеленський разом з міністром закордонних справ Андрієм Сибігою взяв участь у церемонії прощання з сенатором Ліндсі Гремом, який раптово помер 11 липня. Грем був одним із найпослідовніших прихильників України в Конгресі: за день до смерті він здійснив свій десятий візит до Києва, а останні два роки працював над законопроєктом про «пекельні санкції» проти Росії та Ірану. Під час церемонії журналісти зафіксували коротку неофіційну розмову Зеленського з прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу, яка стала першою особистою зустріччю лідерів за останні роки. Зміст розмови не розголошується, однак насамкінець вони потиснули один одному руки.

Питання щодо санкційного законопроєкту, який Грем так і не встиг провести, було вирішено 28 липня. Двопартійна група сенаторів оголосила про досягнення згоди, і того ж дня відбулося перше процедурне голосування. За підтримки 86 сенаторів законопроєкт отримав зелене світло, хоча 12 сенаторів, переважно демократи, висловилися проти. Медіарадник Razom for Ukraine Остап Яриш пояснив, що демократи мають застереження щодо додаткових мит і тарифів, закладених у документі, хоча загалом підтримують санкції. Зеленський особисто зустрівся з сенаторами перед голосуванням, переконуючи їх у необхідності ухвалення закону.

Окремо президент України провів зустріч з президентом Фінляндії Александром Стуббом, а також з представниками оборонної компанії Lockheed Martin, яка виробляє системи ATACMS, HIMARS, F-16 та ракети для Patriot. Ці переговори свідчать про активізацію оборонної дипломатії України напередодні можливих нових поставок озброєнь. Загалом візит до США продемонстрував, що, попри попередні напружені відносини, Києву вдається відновити довіру з боку адміністрації Трампа, хоча остаточні рішення щодо військової підтримки залишаються залежними від подальшого перебігу війни.