Українська рада зброярів разом із Лігою оборонних підприємств України, Українським кластером подвійних технологій, Федерацією роботодавців України, NAUDI та Технологічними Силами України підготували консолідовані пропозиції до постанови Кабміну №875, яка регулює експорт зброї. Головна вимога галузі — скасувати або суттєво знизити плату за дозвіл на експорт, яка нині становить 20% вартості готових виробів і технологій та 30% вартості складових частин і комплектувальних виробів.
За оцінкою бізнес-об'єднань, для значної частини продукції, особливо конвенційного озброєння, такий рівень плати робить експорт економічно недоцільним і погіршує цінову конкурентоспроможність українських виробників на міжнародних ринках. Позиція ринку — знизити ставку до нуля або, як компромісний варіант, до не більше 5% вартості контракту.
Галузь підтримує сам факт запровадження контрольованого експорту, називаючи його важливим сигналом для індустрії та країн-партнерів, які можуть закуповувати українську продукцію. За оцінкою об'єднань, працюючий механізм дасть змогу залучати іноземне фінансування та інтегрувати українські компанії у глобальні ланцюги постачання.
Крім розміру плати, виробники наводять ще чотири ключові претензії до чинного порядку. Друга — авансова сплата без гарантії повернення коштів: чинна модель вимагає вилучити суму з обігу ще до отримання оплати від іноземного замовника, тоді як навіть виданий дозвіл не гарантує виконання контракту. Його може зупинити заявлений державним замовником «намір» закупити той самий товар.
Третя претензія стосується самого поняття «наміру» держави закупити товар — воно визначене нечітко. Постанова не встановлює, яким документом він підтверджується, у який строк має оформлятися в закупівлю і що відбувається, якщо закупівля в результаті не здійснюється. Четверта — порогова сума контракту в 15 млн грн, яка не враховує дослідні, тестові, демонстраційні й пілотні поставки, з яких часто починається робота з новим іноземним замовником. П'ята — відсутність прозорого механізму інформування виробників про те, чи належить їхня продукція до переліку критичних товарів, і про зміни до цього переліку.
Виходячи з цього, ринок пропонує не стягувати плату авансом, а прив'язати її до фактичного виконання угоди або надходження коштів виробнику; передбачити безумовне повернення сплаченої суми, якщо контракт не відбувся не з вини виробника; а також можливість поетапної сплати для тривалих контрактів. Окремо галузь просить запровадити спеціальний режим для тестових і демонстраційних поставок, чітко визначити критерії «наміру» держави та строки його оформлення, а для процедур розгляду заявок — гарантувати дотримання встановленого 30-денного строку та однозначне застосування принципу мовчазної згоди.
Об'єднання виробників пов'язують доопрацювання порядку зі стратегічним значенням формату Build with Ukraine. У контексті позики ЄС Ukraine Support Loan обсягом 90 млрд євро на 2026-2027 роки, з яких 60 млрд євро призначені на оборонні закупівлі, європейські партнери дедалі більше орієнтуються на вимоги локалізації виробництва. Міжнародні партнери повідомляють про понад 200 ініціатив і заявок щодо співпраці, які досі залишаються без рішення чи відповіді. Галузь заявила про готовність долучитися до робочих груп та експертних обговорень над доопрацюванням порядку.
Водночас Верховна Рада 15 вересня не підтримала в першому читанні законопроєкт, який передбачав зміни до Бюджетного кодексу. Гроші, що надходять від плати за експортні дозволи з 1 серпня 2026 року, мали зараховуватися до спеціального фонду держбюджету і йти Міністерству оборони — 50% на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, ще 50% на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ.
Таким чином, дискусія про плату за експортний дозвіл розгортається одразу у двох напрямках: галузь вважає її завищеною і економічно шкідливою для конкурентоспроможності виробників, а частина депутатів розглядала ту саму плату як потенційне джерело фінансування для армії — і це джерело парламент наразі не підтримав.
Дискусія навколо постанови №875 триває з моменту її ухвалення на початку липня. Ще в перші дні дії нового механізму виконавчий директор Ради зброярів Ігор Федірко пояснював, що бізнес позитивно оцінює появу зрозумілої процедури зі строком розгляду заявок до 30 днів, але попереджав про ризик перетворення механізму на бюрократичну чергу через відплив кадрів у профільних органах. Тоді ж зазначалося, що держава не залучала приватний сектор до консультацій під час підготовки правил експорту.
