Президент України Володимир Зеленський призначив Рустема Умєрова головою Служби зовнішньої розвідки. Відповідні укази оприлюднили 3 серпня на сайті глави держави. На новій посаді Умєров, зокрема, координуватиме укладення міжнародних дронових угод у форматі Drone Deals. Секретарем Ради національної безпеки і оборони замість Умєрова став колишній міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
Про кадрове рішення Зеленський оголосив на щорічній нараді керівників дипломатичних представництв України, перед понад сотнею дипломатів. Президент зазначив, що новий очільник СЗР відповідатиме за дронові угоди з іншими країнами. Наразі Україна вже уклала дев'ять таких документів, ще з 15 країнами тривають переговори.
Речниця Умєрова Діана Давітян пояснила, що йдеться про Drone Deals, які розпочали в РНБО і продовжать уже на новій посаді. За словами Зеленського, цей формат забезпечує Україні довгострокове щорічне фінансування і є стійкою фінансовою основою для оборонної галузі. Він передбачає експорт перевірених у боях українських озброєнь, а також розвиток кооперації між компаніями MilTech-галузі України та партнерів. Окрім того, Умєров продовжить брати участь у переговорному процесі зі США у складі української делегації.
Служба зовнішньої розвідки збирає дані за межами України для забезпечення національної безпеки. Попередній керівник СЗР Олег Іващенко обіймав посаду майже два роки, до січня 2026-го. Коли тодішній голова Головного управління розвідки Кирило Буданов погодився очолити Офіс президента, Іващенка призначили керівником ГУР. Із лютого 2026 року СЗР мала лише тимчасового очільника — генерал-майора Олега Луговського.
Керівник відділу розслідувань Михайло Ткач зазначив, що нового очільника СЗР довго не призначали, бо не могли «скласти конструкцію» кадрових змін. За його словами, після відставки Михайла Федорова та історії з протестами склалася нова конфігурація: Клименка, який відмовився обійняти посаду міністра оборони, треба було кудись призначити, а Умєрову — надати більше повноважень. Ткач додав, що Умєров на посаді міністра оборони виявив лояльність до «Династії», тож тепер він займатиметься дронами та міжнародними питаннями.
Ткач також повідомив, посилаючись на власні джерела, що призначення Умєрова погоджували з колишнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. Попереднього очільника СЗР, за його даними, також погоджував Єрмак. В Офісі президента цю заяву назвали «хворобливим потягом до Єрмака».
Рустем Умєров з 2006 по 2019 рік був помічником лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, двічі обирався делегатом Курултаю, загальнонаціонального з'їзду кримськотатарського народу. У 2017 році брав участь у процесах, пов'язаних зі звільненням перших політв'язнів Кремля. У 2019 році його обрали народним депутатом від партії «Голос». Тоді він обіймав посади секретаря комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин, заступника керівника делегації Парламентської асамблеї Ради Європи, а також співголови груп з міжпарламентських зв'язків із Саудівською Аравією та Туреччиною.
До повномасштабного вторгнення Умєров зосереджувався на захисті прав кримськотатарського народу, зокрема ініціював законопроєкт про скасування вільної економічної зони «Крим». З початком пандемії COVID-19 він був одним із авторів закону про оплату лікарняних медикам незалежно від стажу. Після початку повномасштабного вторгнення Росії брав участь у переговорах із РФ, зокрема в підготовці проєкту договору про гарантії безпеки України під час стамбульських переговорів у березні 2022 року. У вересні 2022 року вийшов із партії «Голос» і очолив Фонд державного майна України.
У вересні 2023-го Умєров став міністром оборони України. Його призначення мало значну підтримку і в президентській фракції, і в опозиції: за кандидатуру проголосували 338 народних депутатів, жодного голосу проти не було. На цій посаді 24 січня 2025 року він звільнив заступника міністра оборони Дмитра Клименкова і не продовжив контракт із директоркою Агенції оборонних закупівель Мариною Безруковою, звинувативши агентство в нездатності вчасно й повністю забезпечити фронт озброєнням. Тоді ж він звільнив двох членів Наглядової ради, які підтримали продовження контракту з Безруковою, — Тараса Чмута та Юрія Джигира, хоча статут агенції передбачає таке рішення за Наглядовою радою, а не міністром. Центр протидії корупції розцінив це як перевищення повноважень, а НАБУ відкрило досудове розслідування щодо можливого зловживання владою міністром оборони без офіційної підозри конкретній особі.
Агенцію оборонних закупівель створювали за стандартами НАТО, щоб закупівлі не залежали від «ручного режиму» однієї людини. Тодішній міністр оборони своїм рішенням де-факто спробував підпорядкувати її собі.
