Українська атака на пускову позицію С-400 біля Геленджика має політичний ефект, більший за масштаб однієї військової машини. The Telegraph повідомив, що ціль перебувала приблизно за 19 кілометрів від комплексу на мисі Ідокопас — об'єкта, який роками асоціюється з російською владною елітою і публічно пов'язується з Володимиром Путіним.
Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді заявив, що після удару пускова установка горіла приблизно три години. Поки немає незалежних даних, які б дозволили стверджувати, що знищено весь дивізіон С-400. Найточніше говорити про ураження пускової позиції та про заявлений Україною результат.
Політична проблема для Москви полягає у тому, що такі удари змінюють поняття «тил». Геленджик розташований далеко від сухопутної лінії фронту, але вже не вперше потрапляє в зону українських безпілотних операцій. У ті ж дні незалежні медіа повідомляли про перебої електропостачання в місті та наслідки атак у сусідньому Новоросійську.
Для держави, яка має захищати одночасно фронтові угруповання, військові бази, порти, нафтопереробні об'єкти, великі міста і політично важливі резиденції, це створює постійний дефіцит уваги ППО. С-400 є одним із найдальнобійніших елементів цієї системи, але він не може бути всюди. А кожне переміщення комплексу з одного району послаблює інший.
Удар по С-400 має і прямий зв'язок з безпекою України. Бровді стверджує, що напередодні ця позиція застосовувалася для пусків ракет по українських містах. Російські війська використовують ракети С-400 не тільки проти повітряних, а й проти наземних цілей. У повідомленнях Повітряних сил України частина балістичних атак проходить як «Іскандер-М/С-400».
Тому руйнування або навіть тимчасове виведення з ладу пускової установки має подвійний ефект: воно зменшує щільність російської ППО і потенційно прибирає один із засобів наземного удару. Питання масштабу залежить від того, чи постраждали радари, командні машини або інші пускові, про що відкритих даних поки немає.
Окреме уточнення стосується самого комплексу на мисі Ідокопас. Володимир Путін заперечував, що володіє ним. У 2021 році бізнесмен Аркадій Ротенберг сказав, що об'єкт належить йому. Тож у новині коректно говорити не про доведену власність президента РФ, а про резиденцію, яку роками з ним пов'язували розслідувачі.
Якщо дальні удари по Краснодарському краю продовжаться, Росії доведеться вирішувати не лише технічне питання ремонту С-400. Йтиметься про ширшу політику розподілу ППО: що захищати першочергово і які об'єкти можна залишити з менш щільним прикриттям.
