У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №16119, який запроваджує статус «школи національної меншини». Про це повідомив голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак. Документ визначає чітку умову для отримання такого статусу: його надаватимуть лише тим закладам освіти, де понад 50% дітей здобувають освіту мовою національної меншини.
За словами Бабака, раніше угорська сторона домовлялася з попередньою українською переговорною командою про суттєво нижчий поріг — надання статусу за наявності хоча б одного відповідного класу. Однак цю домовленість вдалося переглянути. «За нашим законодавством клас можуть сформувати із п'яти дітей. Тоді могла б виникнути парадоксальна ситуація, коли статус отримує школа на тисячу дітей, де є один клас, що навчається мовою нацменшин», — пояснив нардеп.
Він додав, що попередній підхід також створював би колізію в регіонах, де в одному закладі є класи двох різних меншин — наприклад, угорської та румунської. У підсумку вдалося узгодити «дзеркальну вимогу», яка аналогічна нормам у законодавстві Угорщини та більшості країн ЄС.
Запровадження цього статусу є однією з вимог Будапешта в обмін на обіцянку не блокувати євроінтеграційний шлях України. «Ми домовилися, що ухвалюємо цей закон, після чого мають бути відкриті два наступні переговорні кластери, а Угорщина зі свого боку не блокуватиме цей процес, тобто знімає вето», — наголосив Бабак.
За його словами, знайдене компромісне рішення вже публічно привітали прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр та міністерка закордонних справ країни Аніта Орбан. Законопроєкт планується подати на розгляд вже наступного тижня, аби одразу ухвалити його за основу та в цілому.
Нагадаємо, що ЄС розглядає можливість надати країнам-кандидатам ширший доступ до єдиного ринку ще до їхнього повноцінного вступу до блоку. Зазначимо, Єврокомісія працює над реформою, яка може обмежити можливість окремих держав блокувати спільні рішення ЄС. Це потенційно спростить подальше розширення блоку, зокрема за рахунок України.
3
