США продовжують передавати Україні розвідувальні дані для ударів по російських військових позиціях та енергетичних об’єктах у Росії, повідомив The Atlantic 9 серпня. Видання посилається на американські й українські джерела та стверджує, що цей вид підтримки Київ і далі отримує без прямої оплати.

Йдеться про пакети цілевказання — інформацію, яка може допомагати військовим визначати та перевіряти конкретні об’єкти перед ударом. Оперативні деталі не оприлюднюються, тому неможливо встановити, які нинішні операції України проводилися з використанням американських даних.

Сама політика має давніший підтверджений контекст. У жовтні 2025 року Reuters із посиланням на двох американських посадовців повідомив, що Вашингтон вирішив надавати Україні розвіддані щодо дальніх енергетичних цілей у Росії. Серед можливих типів об’єктів називали НПЗ, трубопроводи й електростанції.

У лютому 2026 року сенатор Джеррі Моран публічно заявив, що США розширили обмін розвідданими саме для допомоги Україні у визначенні енергетичних цілей глибоко на російській території. Це підтверджує основний напрям співпраці, хоча не розкриває її нинішній обсяг.

The Atlantic пише, що важливу роль у збереженні політики відіграє директор ЦРУ Джон Реткліфф. Він керує агентством із січня 2025 року. За словами джерел журналу, Реткліфф демонструє президенту Дональду Трампу дані про великі втрати російських сил і подає це як доказ ефективності українського опору.

Історія про те, що такі цифри нібито обговорюються під час гри в гольф, не має незалежного підтвердження. Вона залишається деталлю, яку The Atlantic отримав від своїх співрозмовників. Це важливо зазначати, щоб не видавати реконструкцію приватних розмов за офіційний факт.

Щодо втрат Росії, український Генштаб оцінив липень у 42 860 осіб. У цю цифру входять убиті, поранені, зниклі безвісти та полонені. Липень став першим місяцем цього року вище 40 тисяч, тоді як середній місячний рівень за 2026 рік становив близько 34 тисяч. Отже, повідомлення про «понад 40 тисяч на місяць» стосується останнього пікового показника.

Українські дальні атаки на російську енергетику продовжуються. Associated Press 6 серпня повідомило про удари по нафтопереробних заводах у Башкортостані та Ярославській області. Українське керівництво розглядає такі операції як спосіб підвищити економічну й логістичну ціну війни для Росії.

Однак енергетичний об’єкт не стає законною ціллю лише через економічну важливість. МКЧХ пояснює, що енергетична інфраструктура в принципі є цивільною і може бути атакована лише за наявності конкретної військової функції та визначеної військової переваги. Сторони також зобов’язані оцінювати пропорційність і ризик для цивільних.

ООН у червні повідомила, що систематичні російські удари по українській енергетиці взимку 2025–2026 років спричиняли масштабні відключення, а також зафіксувала українські атаки на електро- й теплоенергетичну інфраструктуру Бєлгородської області. У звіті наголошено на фундаментальних правилах міжнародного гуманітарного права.

Тож новина має дві частини. Факт розширення американського обміну розвідданими для дальніх енергетичних цілей підтверджувався ще до сьогоднішнього матеріалу. А твердження про нинішню безоплатну передачу конкретних пакетів і особисту роль Реткліффа походять із нових джерел The Atlantic і поки не мають повного офіційного розкриття.