Американська президентська охорона 8 липня провела в Анкарі операцію, метою якої було приховати не тільки маршрут Дональда Трампа, а й сам літак, на якому він залишав Туреччину. Після саміту НАТО президент перед камерами піднявся на старий Air Force One. Пізніше з’ясувалося, що ця посадка була частиною прикриття.
The Washington Post повідомила, що Трампа через кілька хвилин таємно вивезли з літака у вантажівці аеропортового кейтерингу. Машина доставила його до C-32A Військово-повітряних сил США. Старий 747 вирушив у напрямку Великої Британії з журналістами та частиною працівників Білого дому, які не були поінформовані про зміну. Associated Press і The Wall Street Journal підтвердили основні деталі з власними джерелами.
Підставою для операції стала інформація про іранську загрозу президентові та Air Force One. The Wall Street Journal пише, що Ізраїль передав Вашингтону дані про можливий напад, включно зі сценарієм застосування переносних зенітних ракет. Наскільки реальним і близьким був такий задум, американська влада не розкрила. Жодної атаки на літаки під час відльоту не було.
Саміт НАТО відбувався 7–8 липня в умовах нового загострення між США та Іраном. Трамп сам говорив, що Тегеран погрожує йому. Після польоту він заперечував, що перестановка літаків пояснювалася безпекою, проте додав, що постійно живе з погрозами й вважає себе першою ціллю Ірану.
Офіційна візуальна картина того вечора довго підтримувала іншу версію. У галереї Білого дому є фотографія, на якій Трамп сідає в Air Force One в аеропорту Анкари. Журналісти на борту також були впевнені, що президент летить із ними. Перед злетом їм наказали закрити шторки. Тоді повідомлялося, що Трамп лише замінив новий подарований Катаром 747-8 на старий президентський літак і вже на британській базі Мілденголл повернувся до нового борту.
Нове розслідування додає між ними C-32A. ВВС США описують цю модель як спеціально обладнаний Boeing 757-200 для перевезення керівництва. Він менший за Air Force One, але призначений саме для VIP-місій і має необхідні засоби зв’язку. У ситуації, коли потенційний противник міг відстежувати президентський 747, такий літак давав охороні можливість змінити очікувану ціль.
Після Анкари увага знову повернулася до нового катарського літака. Його швидко переобладнали для президентських польотів, однак преса повідомляла про питання до набору захисних систем. Трамп пізніше оголосив, що 747 відправлять на додаткову модернізацію, а до завершення робіт він не користуватиметься ним.
Політичний сенс операції виходить за межі одного ризикованого перельоту. Служби безпеки вирішили, що приховування інформації має поширюватися навіть на людей, які зазвичай супроводжують президента і повідомляють суспільству про його пересування. Це свідчить про рівень занепокоєння, але водночас створює питання для Конгресу щодо правил використання літаків-приманок та безпеки пасажирів на них.
Подальші відповіді залежать від закритих розвідданих. Якщо їх хоча б частково розсекретять, стане зрозуміло, чи операція в Анкарі була реакцією на конкретний план нападу, чи максимально обережним кроком у ситуації, коли ризик не можна було відкинути.
