США наразі передають Україні лише 12 ракет-перехоплювачів для систем Patriot щомісяця. Про це президент Володимир Зеленський розповів в інтерв'ю Bloomberg, зазначивши, що це приблизно вдвічі менше за обсяги, які Київ отримував за адміністрації Джо Байдена.
Змінилася не лише кількість, а й модель постачання. Раніше ракети надходили як військова допомога, тепер Україна купує їх у межах програми PURL — спільної ініціативи США та НАТО, яка дозволяє країнам-членам Альянсу та партнерам фінансувати постачання Україні критично важливого озброєння й обладнання американського виробництва. Механізм працює за принципом погодження пріоритетних потреб України.
«Ми заплатили за зброю, — сказав Зеленський. — Частину поставок американська сторона вже погодила, а решту — ні. І це не технічне питання». Президент не уточнив, про які саме 12 перехоплювачів на місяць ідеться — PAC-2 чи PAC-3.
Водночас відомо, що у 2025 році Lockheed Martin виробила 620 ракет PAC-3 MSE. Якщо припустити, що всі 12 ракет, про які говорить Зеленський, — саме PAC-3 MSE, за такого темпу Україна отримувала б приблизно 23% від обсягу, виробленого у 2025 році.
Американські запаси перехоплювачів також скоротилися через війну з Іраном, де США витратили значну кількість ракет Patriot. Через це Вашингтон уже попереджав союзників про можливі затримки з постачами окремих систем ППО.
За словами Зеленського, Україна готова не бити по російських об'єктах, пов'язаних із дизельним паливом, якщо США натомість збільшать постачання ракет Patriot для захисту української інфраструктури. «Моя остання модель була такою: ми не цілимося в російське дизельне паливо, ви даєте нам ракети для систем Patriot, щоб захистити наші об'єкти», — сказав він.
Водночас президент заявив, що Вашингтон хоче, аби Україна припинила такі удари без додаткових умов. За версією американської сторони, ці атаки впливають на ціни на енергоносії, зокрема дизельне паливо. Україна у відповідь пропонувала взаємну домовленість: Київ припиняє удари по російських НПЗ, якщо Москва перестає атакувати українську енергетику.
Питання протиповітряної оборони постає на тлі ширшого тиску на Київ напередодні складної зими. За оцінками співрозмовників українських ЗМІ у владі, ризики для енергетичної інфраструктури цього сезону вищі, ніж торік, зокрема через гіршу ситуацію із захистом від балістичних ракет. Після ударів по складах і дата-центрах Росія зосередилася на енергетичних об'єктах, а під загрозою можуть опинитися й інші промислові об'єкти, мости та системи водо- й енергопостачання.
Окремо Україна отримала всі ліцензії на виробництво озброєння, які раніше пообіцяла Франція. Йдеться про ліцензійне виробництво в Україні крилатих ракет SCALP, авіаційних боєприпасів AASM Hammer і зенітних ракет Aster 30. Це створює додатковий трек для посилення оборони, хоча й не замінює постачання Patriot у короткостроковій перспективі.
16
