Увечері 12 липня ексочільниця уряду Юлія Свириденко вийшла з кабінету президента емоційно розбитою. За словами джерел у владній команді, президент Володимир Зеленський просто поставив її перед фактом: вона має піти у відставку. Жодних очевидних причин для такого рішення не було — Свириденко самовіддано працювала понад рік у найскладніших умовах, включно з важкою зимою через атаки на енергетику та скандалом навколо НАБУ. Однак Зеленський вирішив змінити прем'єра, і наступником став Сергій Корецький, колишній очільник «Укрнафти» та «Нафтогазу».

Призначення Корецького є унікальним для сьомого року президентства Зеленського. Уперше прем'єр-міністром стає людина без жодного політичного досвіду. Як зазначають співрозмовники «Української правди» з найближчого оточення президента, це перший прем'єр, якого ніхто не «протягнув» — ні голова Офісу президента, ні керівник фракції. Корецький став особистим вибором президента, який останнім часом разом із першою леді взяв під своє неформальне кураторство молодих управлінців у державному секторі. Зеленський тривалий час спостерігав, як Корецький реагує на виклики на посаді керівника державних нафтогазових компаній.

Новий прем'єр вважається «чистим технократом», рівновіддаленим від усіх впливових груп. За словами джерел, Кабінет міністрів фактично перетворився на президентський виконавчий орган, формально схвалений Верховною Радою. «У нас виходить, що є замовник, умовно власник — президент, і є найнятий CEO — прем'єр. Така тепер буде працювати конструкція», — заявив один із впливових депутатів від правлячої фракції. Це означає, що Корецький має надзвичайно обмежену власну команду — він зміг привести лише одного свого міністра, натомість решта складу Кабміну дісталася йому від попередників.

Одним із головних викликів для нового уряду став скандал навколо Міністерства оборони. Саме через незгоду з методами роботи міністра оборони Михайла Федорова, який активно викорінював тіньові схеми в оборонних закупівлях, президента переконали змінити уряд. Федоров, якого підтримували масові протести, провів відвертий брифінг, що спричинив потужний медійний ефект. Унаслідок цього призначення нового Кабміну пройшло майже непомітно на тлі суспільного обурення. Однак усю роботу уряду Корецького тепер оцінюють через призму конфлікту навколо Міноборони.

До того ж новий прем'єр стикається з проблемами у відносинах із міжнародними партнерами через масові протести та гучні політичні скандали. Як зазначають аналітики, Корецький не має досвіду роботи в парламентській коаліції та політичних переговорів, що може ускладнити ухвалення ключових рішень. Водночас він має репутацію ефективного менеджера, який зміг стабілізувати роботу «Нафтогазу» під час війни. Саме ця риса, ймовірно, і стала вирішальною для президента.

Перед Кабміном Корецького стоять також завдання продовжити реформи, необхідні для європейської інтеграції, та забезпечити фінансову стабільність. Владна команда сподівається, що технократичний підхід нового прем'єра допоможе подолати кризу, однак експерти вказують на ризик посилення авторитарних тенденцій в ухваленні рішень, коли Кабмін стає лише виконавцем президентських доручень без реальної політичної суб'єктності.