Американські сенатори представили оновлену версію законопроєкту про санкції проти Росії, авторами якого були покійний республіканець Ліндсі Грем та демократ Річард Блументаль. Документ, відомий як Sanctioning Russia Act 2026, зазнав суттєвих змін порівняно з початковим варіантом, зокрема щодо тарифів для країн, які імпортують російські енергоресурси.

Як повідомляє Reuters, оновлений законопроєкт передбачає запровадження 100-відсоткових мит лише для перших п'яти держав із переліку найбільших імпортерів. У першій версії документа йшлося про 500-відсоткові тарифи для всіх країн-імпортерів. Такий крок свідчить про прагнення законодавців досягти компромісу та забезпечити підтримку документа в Конгресі.

Водночас новий текст містить винятки для країн, чий імпорт російського природного газу становить менше ніж 15%, а також для тих, що вживають значних заходів для скорочення такого імпорту. Серед них згадуються Японія, Франція, Бельгія та Угорщина. П'ятьма найбільшими імпортерами російської нафти наразі є Китай, Індія, Словаччина, Угорщина та Азербайджан, тоді як головними імпортерами газу — Китай, Франція, Японія, Угорщина та Бельгія.

Законопроєкт також передбачає санкції проти так званого тіньового флоту Росії — суден, які не користуються послугами західних компаній і використовуються для обходу вже чинних обмежень. Крім того, документ надає президенту Дональду Трампу право скасовувати запроваджені санкції, якщо він вважатиме це за необхідне для національних інтересів США.

Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк в ексклюзивному коментарі РБК-Україна зазначив, що оновлена редакція демонструє еволюцію американської санкційної політики — перехід від моделі політичного сигналу до моделі системного економічного тиску на Росію. Він назвав цей документ одним із найсильніших інструментів тиску на держави, що фінансують російську воєнну економіку.

За словами Власюка, законопроєкт поєднує індивідуальні та секторальні обмеження. Індивідуальні санкції стосуються не лише вищого політичного та військового керівництва РФ, а й осіб, причетних до обходу санкцій, порушень прав людини, відмивання коштів, дестабілізації ситуації в Україні, а також акціонерів російських СПГ-проєктів та суден тіньового флоту. Секторальні ж обмеження націлені на головні джерела фінансування російської економіки, зокрема фінансовий сектор, включно з Центробанком РФ, Сбербанком, ВТБ та Газпромбанком.

Окрему увагу приділено енергетичному сектору. Документ передбачає заборону інвестицій США в російську енергетику, що унеможливлює повернення американських компаній, як-от Exxon Mobil, до проєктів на кшталт «Сахалін-1». Під обмеження потрапляє також експорт американських енергоресурсів до РФ, імпорт російського урану, а також масштабування санкцій щодо проєктів «Ямал ЗПГ» і «Арктик ЗПГ».

Важливим елементом законопроєкту є посилення відповідальності за обхід санкцій. Як пояснив Власюк, без перекриття механізмів адаптації, які Кремль використовує для пом'якшення дії чинних обмежень, навіть найжорсткіші санкції поступово втрачають ефективність. Вторинні санкції, які передбачають застосування додаткових мит щодо країн, що продовжують імпортувати російські енергоносії або сприяють обходу обмежень, можуть стати найбільш відчутним інструментом тиску.

Нагадаємо, що сенатор Ліндсі Грем раптово помер 11 липня після повернення з України, де він запевняв, що з Білим домом досягнуто угоди про новий законопроєкт санкцій. 13 липня президент Дональд Трамп підтримав ухвалення двопартійного пакету санкцій, ініціатором якого був покійний сенатор. Американські законодавці планують ухвалити документ до серпневої перерви в роботі Конгресу, не підтримуючи нових положень, які пропонував Трамп.