Вересневі вибори до Державної думи Росії проходять із новою хвилею судових і адміністративних справ проти політиків, які могли б балотуватися. Їхня особливість у тому, що приводом часто стає не поведінка під час нинішньої кампанії, а старий цифровий контент: фотографія Олексія Навального, репост інтерв’ю або посилання на відео. За даними Novaya Gazeta Europe, оприлюдненими Meduza 20 липня, щонайменше 21 політик зіткнувся з обвинуваченням у «демонстрації екстремістської або нацистської символіки», яке закрило йому шлях до виборів. Серед них було 14 представників «Яблока», четверо комуністів, один член «Справедливої Росії» та двоє незалежних політиків. The Telegraph на початку серпня повідомив про щонайменше 23 випадки, однак цю цифру окремо підтвердити не вдалося. У 18 із 21 документованої справи суди обмежилися штрафами від 1 000 до 2 000 рублів. Але російські правила роблять такий штраф політично значущим: після притягнення за статтею про «екстремістську символіку» людина не може балотуватися протягом року. Тому судове рішення на кілька тисяч рублів фактично вилучає кандидата з кампанії. Голова «Яблока» Микола Рибаков отримав штраф 1 500 рублів через допис зі співчуттям після смерті Навального. 28 липня Верховний суд РФ залишив рішення в силі. Олександр Шишлов отримав такий самий штраф і виборчу заборону через репост у Telegram інтерв’ю 2023 року. Його апеляцію Санкт-Петербурзький міський суд відхилив 15 липня. За словами «Яблока», щонайменше 13 його членів уже притягнули до відповідальності саме за «демонстрацію екстремістської символіки». Партія також говорить про приблизно 40 своїх представників, які втратили можливість балотуватися з різних причин — через адміністративні справи, статус «іноземного агента», вироки чи перебування в СІЗО. Одним із найжорсткіших випадків став вирок Максиму Круглову, заступнику голови партії. У червні його засудили до семи років колонії за два дописи про загибель цивільних в Україні. Amnesty International заявила, що Круглова покарали за висловлення антивоєнної позиції, і назвала справу частиною ширшої кампанії проти «Яблока». The Times у липні повідомила про вісім членів партії за ґратами. Борис Надєждін, який хотів балотуватися до Держдуми як незалежний політик, також вибув із перегонів. У липні його внесли до реєстру «іноземних агентів», а згодом оштрафували на 1 000 рублів за посилання на відео, де з’являлася фотографія Навального. Медійна деталь важлива: у власному Telegram-каналі Надєждіна цього фото не було — воно містилося на сторонньому YouTube-каналі. Водночас сама партія «Яблоко» залишається на федеральних виборах. 29 липня ЦВК РФ одноголосно зареєструвала її список із 269 кандидатів. Тому твердження, що Верховний суд РФ зараз має зняти партію з виборів, не підтверджується. Верховний суд розглядав персональну справу Рибакова. У регіонах ситуація може відрізнятися: у Санкт-Петербурзі список «Яблока» до міського парламенту не зареєстрували. The Telegraph пов’язує хвилю тиску з побоюваннями Кремля перед протестним голосуванням на тлі війни та економічних проблем. Meduza також писала, що адміністрацію президента й «Єдину Росію» непокоїть непередбачуваність настроїв. Це оцінка політичного контексту, а не встановлений факт про мотив кожної справи. Практична картина така: російські вибори формально залишаються багатопартійними, але доступ до бюлетеня дедалі більше залежить від рішень судів та адміністративних органів. Для частини опозиційних політиків вирішальним стає не те, скільки людей готові за них проголосувати, а те, що вони опублікували в інтернеті кілька років тому.