Верховна Рада підтримала звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. За відставку проголосували 317 народних депутатів. Рішення ухвалено після того, як президент Володимир Зеленський закликав парламент невідкладно підтримати подану ним заяву про звільнення, а самого Кравченка напередодні було відсторонено від посади.
Перед голосуванням Кравченко звернувся до депутатів із заявою, в якій наголосив, що «прийме будь-яке рішення, проте це не має бути команда президента». Він очолював Офіс генерального прокурора з червня 2025 року. Представники опозиції під час засідання закликали повернути конкурсні умови обрання генерального прокурора, відмовившись від політичних призначень. Наразі залишається невідомим, хто виконує обов'язки генпрокурора після відсторонення Кравченка.
Рішенню парламенту передував гучний скандал. 14 вересня Кравченко оприлюднив відеозвернення, в якому заявив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу. За його словами, йшлося про «підроблення офіційних документів для отримання неправомірної вигоди» та «фіктивне усиновлення». Ще одна підозра, за словами Кравченка, стосувалася людини з оточення керівника САП Олександра Клименка — їй закидали «вплив на суддів ВАКС», «пропозицію неправомірної вигоди та сприяння в ухиленні від мобілізації».
Кравченко також заявив, що під час обшуків у справі «Карфаген», у межах якої розслідували посадовців Генпрокуратури, з ОГП нібито були «викрадені» матеріали кримінальних проваджень щодо керівників і працівників НАБУ та САП. У НАБУ на це відповіли, що Кривоносу не вручали підозру, а заяви Кравченка мають «публічний, а не процесуальний характер». У Бюро також заперечили інформацію про вилучення детективами матеріалів кримінальних проваджень. НАБУ та САП розцінили дії генпрокурора як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи.
Увечері 14 вересня директор НАБУ і керівник САП поспілкувалися із журналістами. Кривонос назвав «сфальшованою маячнею» інформацію про розшукові дії щодо себе. Клименко заявив, що нікому з його родини не вручали й не повідомляли про підозри. На його думку, заява Кравченка є реакцією на справу «Карфаген». Офіс генерального прокурора своєю чергою повідомив, що заяви Кравченка про начебто підозру Кривоносу були позбавленими юридичного сенсу, а відповідні відмітки в ЄРДР про повідомлення про підозру були скасовані.
За даними джерел, Кравченко вночі 14 вересня виїхав з України через пункт пропуску на кордоні з Польщею. Сам генпрокурор підтвердив свій виїзд, назвавши його «закордонним відрядженням для інформування міжнародних партнерів про ризики для антикорупційної системи». Згідно з наказом, Кравченко відрядив себе до Парижа на 5 днів «для участі в слуханнях ПАРЄ стосовно українських дітей», хоча в порядку денному спікерів заходу він не значиться. Вже перебуваючи за кордоном, Кравченко оприлюднив матеріали щодо Кривоноса, які стосуються подій майже 20-річної давнини.
Подіям 14 вересня передувала заява Кравченка про відставку 7 вересня. Це сталося після публікації НАБУ і САП матеріалів спецоперації «Карфаген» щодо «кришування» шахрайських кол-центрів, у межах якої розслідуються можливі злочини за участю посадовців Офісу генпрокурора. Антикорупційні органи проводили обшуки в приміщеннях ОГП. У справі вже є перші арештовані: 6 вересня під варту з можливістю застави у 120 млн гривень взяли відстороненого начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП Сергія Кропиву.
Після звільнення Кравченка питання його наступника залишається відкритим. Раніше в мережі поширювалася інформація про можливе призначення на цю посаду Данила Гетманцева, однак джерела та сам нардеп це заперечили.
