Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт 14327-д, який має наблизити українське законодавство до вимог Європейського союзу щодо приєднання до єдиної платіжної зони євро. За документ проголосували 249 народних депутатів. Ухвалення в першому читанні лише відкриває шлях до подальшого розгляду, оскільки законопроєкт ще має пройти наступні читання.
Йдеться про SEPA, Single Euro Payments Area, єдиний простір платежів у євро. Його учасники можуть здійснювати переказ коштів у євро між країнами-членами швидше і дешевше, ніж за звичайними міжнародними схемами. Очікується, що це спростить торгівлю, пришвидшить рух капіталу та інвестицій і розширить доступ населення до фінансових послуг. Деякі видання посилаються на оцінки, за якими економія для громадян і бізнесу могла б сягнути 10 мільярдів гривень щороку, однак ці розрахунки не є офіційною позицією уряду чи парламенту.
Членство в SEPA пов’язане з умовами Європейського союзу, а також з вимогами Міжнародного валютного фонду та Світового банку, які супроводжують фінансову підтримку України. Саме ця обставина робить законопроєкт частиною ширшого процесу зближення фінансової системи країни з європейськими стандартами. Точні строки повного приєднання до зони в джерелах не зазначені, тому говорити про конкретну дату поки не можна.
Законопроєкт передбачає створення єдиного реєстру індивідуальних банківських рахунків і сейф-боксів. До нього потраплятимуть відомості про відкриття та закриття рахунків, електронних гаманців і договорів на сейф-бокси, а також базова інформація про власників. Реєстр наповнюватимуть Національний банк, банки, небанківські кредитори, платіжні сервіси та емітенти електронних грошей. Адміністрування покладатиметься на Міністерство фінансів.
Реєстр не містить відомостей про рух коштів, залишки на рахунках і вміст сейф-боксів. Мета такої конструкції, як її подають автори законопроєкту, полягає не в тому, щоб обмежувати чи затримувати операції громадян, а в тому, щоб держава мала швидкий доступ до базової інформації про рахунки для цілей фінансового моніторингу. Це означає, що реєстр фіксує сам факт існування рахунку та його відкриття або закриття, але не показує, якими коштами і як вони рухаються.
Доступ до даних матимуть лише визначені державні органи, які працюють у сфері фінансового моніторингу. Серед них прямий доступ передбачено для Бюро економічної безпеки, Національного агентства з розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), і Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Доступ не поширюватиметься на всі правоохоронні органи, що обмежує коло можливих користувачів реєстру.
Крім реєстру рахунків, документ передбачає окремий реєстр кінцевих бенефіціарних власників трастів, розширення переліку основних суб’єктів первинного фінансового моніторингу та підвищену відповідальність за надання недостовірних відомостей про бенефіціарних власників. Перші два елементи спрямовані на прозорість у сфері володіння активами, третій передбачає посилення санкцій за неточну інформацію, яку подають до державних реєстрів. Разом ці норми мають зробити систему фінансового контролю ближчою до європейських стандартів.
Попри схвалення в першому читанні, документ ще не є чинним законом. Законопроєкт 14327-д має пройти друге читання, а також можливі поправки, перш ніж набуде чинності. Джерела не називають очікуваних строків ухвалення в цілому, тож зараз ідеться лише про перший, підготовчий етап законодавчого процесу, який визначає напрям подальших змін у фінансовій системі.
Джерело: rbc.ua
2
