Польща та ще кілька країн Європейського Союзу були заскочені зненацька заявою президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про наміри використати залишок коштів програми SAFE для створення окремої програми спільних проєктів з українськими компаніями. Про це повідомляє RMF FM, посилаючись на дипломатичні джерела в Брюсселі.
Раніше Варшава заявляла, що хоче взяти участь у другому раунді прийому заявок у рамках SAFE та спрямувати кошти, невикористані іншими країнами, на власні оборонні проєкти. Однак після заяви президентки Єврокомісії невідомо, чи кошти, на які розраховувала Польща в рамках другого раунду SAFE, справді будуть доступні.
«Такої розмови з ЄК не було», — з роздратуванням щодо висловлювань Урсули фон дер Ляєн зазначив дипломат ЄС у Брюсселі в розмові з журналісткою RMF FM. «Поки що саме ми, тобто держави-члени, погашаємо кошти за цією позикою, а не Європейська комісія», — нагадав він.
За словами дипломата, з державами-членами з цього питання не проводилися консультації. А SAFE — це позики, які беруть країни ЄС і які згодом потрібно погасити. Тому частина столиць вважає, що саме держави повинні мати вирішальний голос у питанні використання залишків коштів.
Комісія хоче спрямувати кошти, що залишилися після SAFE, на спільні проєкти з українськими компаніями, зокрема на «Фрею», тобто антибалістичну коаліцію, зізнався інший співрозмовник RMF FM у Брюсселі.
Як з'ясувало RMF FM, на робочих зустрічах ЄК досі лише натякала, що розглядає зміни щодо використання залишків коштів. Однак країни-члени відповіли тоді, що такі зміни спочатку потрібно узгодити з ними.
Здивування тим більше, що наразі навіть невідомо, скільки коштів насправді залишиться у цьому фонді. Країни-члени мають час до кінця жовтня, щоб надати Комісії інформацію про реалізацію проєктів. Лише тоді можна буде підрахувати, скільки коштів фактично залишиться невикористаними.
Донедавна неофіційно йшлося про близько 10 млрд євро. Італії виділено майже 15 млрд євро, але вона досі не підписала угоду на всю зарезервовану для неї суму. Рим розмірковує над впливом цієї позики на бюджетний дефіцит. Також у випадку з Угорщиною, якій виділено близько 16 млрд євро, ще немає впевненості, чи встигнуть вони підписати угоду вчасно.
Лише після завершення цього етапу можна буде сказати, скільки коштів насправді повернеться до загального фонду. З інформації RMF FM випливає, що наразі країни ЄС, які беруть участь у програмі SAFE, лише незначною мірою використали кошти на програми спільно з Україною.
Європейська комісія, у свою чергу, хоче знайти кошти для Києва, який скаржиться на бюджетний дефіцит у видатках на оборону. Водночас речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий під час брифінгу заявив, що Україна готова брати участь у посиленні безпеки Європи та тіснішій співпраці з ЄС.
«Ми помітили, яку високу увагу приділила президентка Єврокомісії Україні і питанням захисту від російської агресії, питанням підтримки нашої держави. І ми вдячні їй за те, що Україна явно перебувала в фокусі, в центрі, в особливому пріоритеті цієї промови», — зазначив він.
За словами речника МЗС, це правильно, бо більшого виклику для безпеки Європи на сьогоднішній день немає, ніж російська агресія проти України. Він також зауважив, що Україна багато разів заявляла про готовність заходити в тіснішу співпрацю з ЄС та окремими державами-членами для посилення безпеки континенту.
Раніше стало відомо, що ЄС запропонує створити Європейську раду безпеки за участі Британії, Канади, Норвегії, України та інших держав. Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у щорічній промові перед Європарламентом «Про становище Євросоюзу» 16 вересня. Вона підкреслила, що це питання «ще більш нагальне зараз, враховуючи характер і масштаб ризиків».
