Парламент Угорщини ухвалив зміни до Конституції, які відкривають шлях до дострокового припинення повноважень президента Тамаша Шуйока. Рішення було прийнято в понеділок увечері: 139 депутатів проголосували «за», лише шестеро — «проти». Це стало важливим кроком у політичному протистоянні між новим прем'єр-міністром Петером Мадяром та попередньою владою, яку він звинувачує в авторитаризмі.

Фракції партії «Фідес» Віктора Орбана та Християнсько-демократичної народної партії бойкотували засідання та голосування. На знак протесту Гергей Гуяш, очільник фракції «Фідес», подав у відставку з посади. Ультраправа партія «Наша батьківщина» також висловила незгоду, натиснувши кнопку «проти». Таким чином, конституційні зміни були ухвалені без підтримки основних опозиційних сил, що посилює напругу в угорському політикумі.

Ключовим пунктом змін є дострокове припинення повноважень президента Шуйока та чотирьох суддів Конституційного суду. Якщо президент підпише ці зміни, вони набудуть чинності наступного дня, і його мандат буде завершено. Крім того, поправки вводять обмеження на депутатський мандат терміном на 12 років. Це означає, що ті, хто вже був депутатом довше, не зможуть балотуватися на наступних виборах, що безпосередньо впливає на політичну кар'єру багатьох представників попередньої влади.

Петер Мадяр ще під час виборчої кампанії обіцяв змістити вищих посадових осіб, яких називав «маріонетками Орбана». У своїй першій промові на посаді прем'єр-міністра він закликав президента Угорщини піти у відставку. На думку Мадяра, Шуйок не виражає єдність нації, а як маріонетка обслуговував уряд Орбана і не виступав публічно на захист важливих соціальних питань. Це стало головним аргументом для ініціювання конституційних змін.

Президент Шуйок, однак, не пішов у відставку до встановленого терміну 31 травня і перейшов у контрнаступ. За останні тижні він кілька разів висловлював свої конституційні занепокоєння, звернувся по допомогу до Конституційного суду, а також до Венеційської комісії — консультативного органу Ради Європи. Він протестував проти запланованої поправки в офіційних заявах та інтерв'ю, намагаючись мобілізувати міжнародну підтримку.

Якщо Шуйок не підпише конституційні зміни, він матиме змогу накласти на них два типи вето. Перше — політичне: документ повертається до парламенту, який зможе безперешкодно вдруге його схвалити, і тоді президент зобов'язаний поставити підпис. Друге — конституційне: рішення парламенту скеровується до Конституційного суду. Однак до такого кроку президент може вдатися лише в тому випадку, якщо, на його думку, процедурні правила внесення змін до Основного закону викликають занепокоєння.

Якщо Шуйок все ж надішле зміни до Конституційного суду, посилаючись на порушення процедурних норм, і якщо все було зроблено за правилами, Конституційний суд, теоретично, має швидко завершити розгляд. Після цього закон знову потрапить до Шуйока на підписання. Якщо президент протягом встановленого законом терміну, тобто п'яти днів, не відреагує на конституційні зміни, Мадяр та його соратники розпочнуть проти нього процедуру усунення з посади, подібну до імпічменту американських президентів.

Процедура усунення президента існує в Основному законі з 2012 року, але її ще ніколи не застосовували. Це робить поточну ситуацію безпрецедентною для Угорщини. Заклик колишнього прем'єр-міністра Віктора Орбана до протесту проти спроби Мадяра усунути президента не отримав широкої підтримки серед населення, що свідчить про зміну політичних настроїв у країні.

Нагадаємо, що 4 липня Мадяр вніс до парламенту проєкт змін до конституції, ключовим пунктом якого було завершення мандата Шуйока. Тепер, після схвалення парламентом, подальший розвиток подій залежить від рішення президента та можливих дій Конституційного суду. Політична криза в Угорщині продовжує поглиблюватися, і міжнародна спільнота уважно стежить за тим, як новий уряд намагається реформувати систему влади.