В умовах повномасштабної війни посада міністра закордонних справ України залишається вакантною, що створює серйозні ризики для зовнішньополітичного фронту держави. Ексміністр закордонних справ Павло Клімкін у своїй колонці наголосив, що українські дипломати сьогодні є такими ж воїнами, як і військові, адже вони борються на фронті консолідації міжнародної коаліції підтримки України. Він зазначив, що міжнародна політика не знає пауз, тому МЗС не може працювати в режимі очікування без повноцінного керівника.

Першим і найважливішим завданням для нового міністра Клімкін назвав повернення суб'єктності самому Міністерству закордонних справ. На його думку, саме МЗС має бути центром формування зовнішньої політики держави, а дипломати повинні визначати професійний порядок денний, пропонувати рішення та відкривати нові можливості. Українська дипломатія не може залишатися лише виконавцем чужих політичних рішень, а на чолі відомства має стояти відповідальний та ініціативний лідер, який посилюватиме дипломатичні зусилля глави держави.

Другим пріоритетом є відновлення довіри у відносинах із найближчими сусідами України. Клімкін зауважив, що спадок останнього року виявився надзвичайно складним: Польща й Угорщина дедалі частіше ставали не прикладами успішного партнерства, а прикладами криз, які безпосередньо впливають на українські національні інтереси. Він нагадав про Чеську Республіку, Словаччину та Болгарію, підкресливши, що Україна не може дозволити собі втрачати союзників. Відносини із сусідніми державами значною мірою визначатимуть успіх європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Третє завдання стосується прискорення вступу України до Європейського Союзу. На думку ексміністра, новий очільник МЗС має бути чесним комунікатором між Києвом і Брюсселем та столицями держав-членів ЄС. Усі очікування, рекомендації та вимоги європейських партнерів повинні бути почуті не лише в МЗС, а й у кожному українському міністерстві та центральному органі влади. Клімкін наголосив, що членство в ЄС починається не в Брюсселі, а в Україні — з реформ, верховенства права, боротьби з корупцією та зміцнення демократичних інституцій. Завдання глави МЗС — не пом'якшувати вимоги партнерів, а забезпечувати їх розуміння і виконання всередині держави.

Четвертим пріоритетом є питання вступу до НАТО. Попри війну та складну міжнародну ситуацію, ця тема не повинна відходити на другий план. Клімкін нагадав про позитивні результати Саміту Альянсу в Анкарі та рішення про поглиблення взаємодії НАТО з Україною, зокрема надання 140 мільярдів доларів підтримки. Українська дипломатія має працювати ще активніше, щоб питання членства України залишалося серед пріоритетів Альянсу. На думку ексміністра, Україна має не лише просити про підтримку, а й формувати бачення своєї майбутньої ролі як одного з гарантів європейської безпеки.

П'яте завдання стосується Глобального Півдня, зокрема Китаю, Індії, Бразилії, Південної Африки та інших впливових держав цього регіону. Клімкін зазначив, що українська дипломатія поки що не досягла тут результатів, на які розраховувала держава. Особливо це стосується Пекіна. Сьогодні логіка міжнародної політики змінилася: великі столиці світу шукають шлях до Китаю, і Україна також повинна бути присутньою у цьому процесі. Чим менше міжнародної підтримки залишатиметься у Росії, тим швидше наблизиться справедливий мир.

Міністр закордонних справ нового уряду отримає непросту, але унікальну можливість. Це шанс не пояснювати помилки минулого, а виправити їх, повернути українську дипломатію на висхідну траєкторію та зробити так, щоб зовнішня політика знову почала приносити результати в найкращих інтересах української держави. Клімкін підсумував, що дипломатія сьогодні — це не додаток до війни, а другий фронт України, і від успіху на цьому фронті залежить не менше, ніж від успіхів наших воїнів на полі бою.