Лідер французької партії «Нескорена Франція» Жан-Люк Меланшон потрапив у скандал через заяву про те, що посилення загрози з боку Росії може бути пов'язане з ударами України вглиб території агресора. Про це повідомляє Le Monde. Водночас політик запевнив, що не виправдовує дії Москви.
Заява Меланшона викликала критику, оскільки вона фактично перекладає частину відповідальності за російську агресію на Україну, яка захищається від повномасштабного вторгнення. Французький політик, який раніше неодноразово закликав до переговорів із Кремлем, тепер опинився в центрі дискусії про межі допустимої риторики щодо війни в Україні.
Тим часом аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що Росія може зробити ставку на далекобійні удари протягом зими. На думку експертів, російський диктатор Володимир Путін навряд чи погодиться на обмеження атак по енергетиці, оскільки це безпосередньо обмежило б можливості Росії проводити заплановану кампанію. 25 вересня Путін заявив, що Україна нібито наполягає на припиненні далекобійних ударів по енергетичній інфраструктурі, пов'язавши це з масштабом російських атак та використанням модернізованих дронів «Герань».
За оцінкою ISW, у червні 2024 року Путін сформулював теорію перемоги, відповідно до якої поступове просування російської армії мало зрештою зруйнувати українську оборону та змусити Київ погодитися на вимоги Москви. Однак у 2026 році Росія не досягла очікуваного результату. З березня російські війська мають майже нульові чисті територіальні здобутки, тоді як українські сили проводили успішні контрнаступальні дії на Куп'янському, Олександрівському та Лиманському напрямках.
В ISW припускають, що Путін міг отримувати перебільшені повідомлення про успіхи російських військ від командирів. Водночас публічне визнання українських просувань на північ і північний схід від Лимана, на думку аналітиків, може змушувати Кремль переглядати попередній підхід до війни. У такому разі Росія може дедалі більше покладатися на далекобійні удари, намагаючись змусити Україну до капітуляції не лише військовим тиском на фронті, а й ударами по тилу та критичній інфраструктурі.
Саме через можливу зміну російської стратегії ISW оцінює перспективи енергетичного перемир'я песимістично. Аналітики вважають, що якщо Путін справді робить ставку на далекобійну ударну кампанію, він навряд чи погодиться на запропоноване США та Україною припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Більше того, в ISW вважають малоймовірним і суттєвий прогрес у переговорах або готовність Кремля до значних поступок до завершення російської далекобійної кампанії взимку 2026-2027 років.
Нагадаємо, раніше міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що Україна отримала два документи про підготовку Росії до ударів по енергетиці взимку. У них, за його словами, російська сторона визначила конкретні цілі, а також види та кількість зброї для атак. Водночас президент Володимир Зеленський заявив про готовність України до енергетичного перемир'я. Київ готовий не завдавати ударів по російських енергооб'єктах, якщо Москва також припинить атаки на українську енергетичну інфраструктуру.
Окремо міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що під час першої з 2022 року зустрічі з російським колегою Сергієм Лавровим він не побачив у делегації РФ бажання відмовитися від подальшої ескалації. Зустріч відбулася на полях 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. За словами Вадефуля, він використав розмову, щоб закликати Росію відмовитися від шляху ескалації, та наголосив на неприйнятності таких дій, як спроба диверсії з використанням безпілотників в аеропорту Лейпцига.
Вадефуль запевнив, що не вів жодних переговорів із Лавровим щодо майбутнього України, наголосивши, що цим займаються виключно самі українці. Він також попередив представника російського режиму, що Берлін продовжуватиме всебічну підтримку України та зберігатиме економічний тиск на Росію. Однак він визнав, що не побачив у російської делегації готовності дослухатися до його заклику розпочати переговори про завершення війни.
7
