Німеччина вже використала всі доступні можливості для підтримки української протиповітряної оборони і наразі не має додаткового потенціалу, який можна було б швидко залучити для нових постачань. Про це заявив голова комітету із закордонних справ Бундестагу Армін Лашет, відповідаючи на запитання, що ще Бундесвер або німецька оборонна промисловість могли б зробити для підготовки української ППО до зими.
«На мій погляд, маневру немає», — коротко відповів політик. За його словами, федеральний уряд уже використав наявні можливості й не має додаткового потенціалу, який можна було б оперативно задіяти. «Ми надали все, що було можливо, щоб підтримати Україну», — додав Лашет.
Окремо голову комітету запитали про зброю великої дальності, яку Україна могла б використовувати для ударів углиб Росії. Прямої відповіді щодо перспектив постачання такого озброєння Лашет не дав. Натомість він згадав позицію президента США Дональда Трампа, який, за словами німецького політика, наполегливо закликав президента України Володимира Зеленського не атакувати російські нафтопереробні заводи та підприємства з виробництва дизельного пального.
«Я вважаю, що наразі нам слід робити ставку на деескалацію», — заявив Лашет. Він переконаний, що загострення відносин зі Сполученими Штатами може зашкодити Україні. Тому Києву важливо зберегти підтримку Вашингтона, зокрема доступ до супутникового сервісу Starlink і розвідувальної інформації.
Водночас Лашет визнав, що рішення щодо цілей для ударів ухвалює українська сторона. «У цьому ми не можемо давати йому порад», — сказав політик, додавши, що вже висловив свою позицію щодо необхідності стриманості.
Заява прозвучала на тлі повідомлень про обмеження в роботі супутникового зв'язку Starlink для українських військових. Зокрема, Сили оборони України не могли використовувати дрони, які рухаються зі швидкістю понад 160 км/год. Супутниковий зв'язок Starshield для українських військових фінансує Німеччина: контракт діє до квітня 2027 року, а Київ просить скасувати обмеження швидкості та відновити повноцінну роботу системи.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль розкритикував обмеження Starlink в Україні та закликав їх скасувати. Він наголосив, що частину обладнання Starlink в Україні оплачує Німеччина, тому Берлін наполягає на його повноцінній роботі.
Тим часом президент України Володимир Зеленський повідомив, що США відновили обмін розвідувальними даними після блокування протягом певного періоду часу. За його словами, адміністрація Дональда Трампа раніше попереджала про можливість зупинки обміну розвідданими, якщо Україна не припинить удари по російських нафтопереробних заводах. Зеленський зазначав, що Україна працює з багатьма країнами щодо розвідданих, однак інформацію про вихід російської балістики отримує саме від США.
Таким чином, дискусія в Бундестазі відображає ширшу проблему: попри значну військову підтримку, Київ стикається з обмеженнями як з боку європейських партнерів, так і в питаннях доступу до критично важливих американських технологій і розвідданих. Німеччина, яка фінансує Starshield, наполягає на повноцінній роботі системи, тоді як голова комітету із закордонних справ Бундестагу закликає до стриманості та деескалації, аби не втратити підтримку Вашингтона.
7
