Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що запропонований бюджет Європейського Союзу є неприйнятним для його країни, особливо в частині багатомільярдної допомоги Україні. Він розкритикував план виділити Україні 100 млрд євро з бюджету ЄС і фактично пригрозив блокуванням цього рішення. Заяву було передано з посиланням на чеське видання Irozhlas.
Передісторія нинішньої суперечки пов'язана з оновленими рамками переговорів щодо багаторічного бюджету ЄС на 2028–2034 роки, які 21 листопада представив президент Європейської ради Антоніу Кошта. Згідно з цими рамками, фінансування пропонується зменшити на 204 млрд євро порівняно з початковим проєктом Єврокомісії, який низка країн вважає надто обтяжливим. Бабіш, однак, не підтримав навіть таке скорочення. За його словами, ірландське головування пропонує зменшити бюджет лише на 32 млрд євро, і така позиція для Праги є абсолютно неприйнятною.
Прем'єр також наголосив, що Чехія поступово збільшує свої внески до бюджету Євросоюзу. Водночас, за його словами, нова пропозиція передбачає скорочення фінансування самої Чехії на 7,5 млрд крон. Окремо він обурився обсягом коштів, які планують спрямувати на утримання європейських інституцій. За його оцінками, на Європарламент, Єврокомісію та чиновників протягом семи років передбачено 100 млрд євро.
Найгостріше Бабіш висловився щодо фінансування Києва. «Чому ми повинні давати Україні гроші з європейського бюджету? Україна повинна отримувати гроші поза європейським бюджетом», – заявив він. Його позиція суперечить плану Брюсселя, за яким підтримка України має надходити саме через спільний бюджет.
Антоніу Кошта, який представляє 27 країн-членів Євросоюзу, прагне досягти компромісу щодо бюджету до кінця року. Йдеться про узгодження внесків держав-членів і пошук нових джерел доходів для спільних потреб. Останню бюджетну пропозицію Кошти розкритикував і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, однак його позиція відрізняється від позиції Бабіша. Німеччина, на відміну від Чехії, є чистим донором бюджету ЄС. Мерц вважає, що загальний обсяг бюджету слід скоротити, водночас забезпечивши Україні стабільну багаторічну фінансову підтримку.
Раніше повідомлялося, що Мерц непублічно погрожував заблокувати бюджет Євросоюзу заради допомоги Україні. Президент Володимир Зеленський, своєю чергою, уточнив, що Україні у 2027 році потрібно 70 млрд євро на оборону від Євросоюзу.
Суперечка в ЄС розгортається і на тлі інших рішень щодо фінансування України. Словаччина, за повідомленнями, не планує долучатися до нового кредиту Євросоюзу для України на 45 млрд євро. Прем'єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що Братиславу нібито політично шантажують, пов'язуючи фінансову підтримку Києва з домовленостями щодо бюджету ЄС на 2028–2034 роки. Таким чином, питання фінансування України стає одним із головних конфліктів усередині Союзу напередодні фінальних переговорів про бюджет.
Водночас окремі події безпосередньо пов'язані з безпекою в регіоні. Естонський міністр закордонних справ Маргус Тсахкна заявив, що атака українських безпілотників на російське торгове судно Sparta II у Фінській затоці, яка сталася 21 листопада, є побічним наслідком самооборони України у війні, розв'язаній Росією. За його словами, Естонія не надавала жодній іноземній державі дозволу на використання свого повітряного простору чи морської акваторії для військових операцій, а безпосередньої військової загрози для країни немає. Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал додав, що Україна має повне право захищатися від агресора.
Джерело: rbc.ua
5
